Меморіальний музей Марка Кропивницького – житловий будинок кінця XIX століття, вагомий історичною пам’яттю не лише тому, що зберігся до нашого часу практично без змін, але й завдяки подіям, свідком яких став.
Саме з цим будинком на розі вулиць Марка Кропивницького та Миколи Смоленчука (колишня Болотяна) пов’язаний 20-річний період життя Марка Кропивницького – людини, що увійшла в історію національної культури як блискучий актор, режисер-новатор, драматург та композитор, реформатор української сцени, антрепренер та педагог. Тут майстер художнього слова та театральний діяч написав класичні вже в українській літературі п’єси «Глитай, або ж Павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть…», «Дві сім’ї» та інші; тут же в 1882-му році Микола Садовський представив митцю Марію Адасовську – майбутню зірку української сцени, відому широкому загалу як Марія Заньковецька.
Пізніше, 27 жовтня того ж таки 1882-го року на сцені міського зимового театру (зараз – Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького) театральний сезон було відкрито виставою «Наталка Полтавка» за Іваном Котляревським з Марією Заньковецькою у головній ролі. Ця вистава трупи Марка Кропивницького першою засвідчила зрілість української театральної культури та її самобутність.
Нині фондове зібрання музею складає понад 8 тис. одиниць зберігання. У декількох основних експозиційних комплексах, розміщених у шести залах, представлено розділи, що оповідають про сім’ю видатного актора й письменника, його дитинство, юнацькі роки, тривалий шлях канцеляриста, яким він став, у мистецтво й, зрештою – засновники першого професійного українського театру.
Загалом меморіальний музей не лише висвітлює особливості життя та творчості Марка Кропивницького та діяльності труп корифеїв українського театру, але й опікується темою розвитку театрального мистецтва краю у цілому, тож протягом року окрім постійної експозиції відвідувачі мають змогу ознайомитися із численними виставками, що відображають продовження традицій корифеїв у сучасному театрі.
Меморіальний музей Марка Кропивницького було офіційно відкрито в Кіровограді (нині – Кропивницький) 2 жовтня 1982 року. Цій знаменній урочистій даті передувала клопітка організаційна робота ентузіастів-поціновувачів історії нашого краю, серед яких передусім говоримо про дослідників-краєзнавців, добре відомих на Кіровоградщині та за її межами: Миколу Смоленчука, Андрія Тобілевича та Віктора Яроша.
Микола Смоленчук – кандидат філологічних наук, письменник, педагог, краєзнавець, обстоюючи необхідність відкриття нашого музею, у свій час писав: «Загальновідома істина, що наявність музеїв, зокрема меморіальних, не лише показник багатої історії того чи іншого краю, а й мірило ставлення сучасників до своєї культурної спадщини, показник висоти культури краю взагалі».
Стосовно будівлі нинішнього музею дослідник ще в 1966 році публікує в газеті «Кіровоградська правда» розвідку «Болотяна вулиця. Дім Зайковської», де наголошує, що «спадкоємці великої театральної культури минулого повинні бережно збирати та вивчати все, чого не знайдуть наші нащадки».
13 травня 1976 року в тій же «Кіровоградські правді» до 100-річчя українського професійного театру виходить стаття «Для себе і для онуків», де піднімається ряд питань, що стосуються використання культурної спадщини як джерела естетичного виховання та залучення громадськості до багатої духовної скарбниці народу.
Ідеї, висловлені у статті, перегукуються із переконаннями Миколи Кузьмовича, тож 19 травня 1976 року в «Кіровоградській правді» на їхню підтримку виходить стаття краєзнавця «Пам’ять зобов’язує», у якій автор наголошує, що меморіальний музей – індикатор рівня культури краю, свідчення його зростання. Тут він також згадує деякі факти з історії нашого краю, приділяючи окрему увагу розповіді про будівлі, що тісно пов’язані з життям і творчістю М. Кропивницького, і є перспективними з точки зору створення музейної установи.
У кінці 60-х рр. ХХ ст. перед обласним управлінням культури постає питання про встановлення на цьому будинку меморіальної дошки, проте лише 22 вересня 1978 року, завдяки постійним клопотанням громадськості на чолі з Андрієм Юрійовичем Тобілевичем на будинку М. Зайковської встановлено меморіальну дошку з написом: «В цьому будинку в 70–90-х роках ХІХ сторіччя періодично проживав видатний театральний діяч і драматург Марко Лукич Кропивницький».
10 серпня 1978 року на засіданні бюро Кіровоградського міськкому Компартії України та виконкому міської Ради народних депутатів з доповідною запискою про доцільність відкриття музею М. Кропивницького у Кіровограді виступили М. К. Смоленчук та М. В. Гіляровський (головний режисер українського музично-драматичного театру ім. М. Л. Кропивницького, заслужений діяч мистецтв УРСР).
Як результат – прийнято постанову від 10 серпня 1978 року №19 «Щодо організаційних робіт зі створення музею М. Л. Кропивницького». А рішенням Кіровоградської міської Ради народних депутатів від 18 січня 1979 року № 68 М. К. Смоленчука затверджено директором музею на громадських засадах вже офіційно.
Відкриття Меморіального музею Марка Кропивницького планувалося здійснити під час урочистостей з нагоди святкування 100-річчя українського професійного театру, що відзначалося за рішенням ЮНЕСКО, тож часу було обмаль, а роботи – багато. Насамперед, – відселення мешканців району, замовлення відповідної проектної документації для відтворення вигляду будинку часів, коли там мешкала сім’я Зайковських – Кропивницьких, підбір експонатів для майбутньої експозиції музею, що потребувало значних зусиль багатьох людей.
Над проектом реконструкції будинку працював головний архітектор міста Віталій Кривенко. Серед іншого, він зустрічався із людьми, які ще пам’ятали вигляд будинку, коли тут жив актор.
Пошук ексклюзивних та унікальних музейних предметів та матеріалів здійснював Віктор Ярош. З цією метою з початку 1979 року він відвідує Київ, Ленінград, Москву, міста Грузії та багато інших куточків тогочасного СРСР, пов’язаних із гастролями та подорожами М. Кропивницького.
Монтаж експозиції виконали художники-оформлювачі з Києва, на чолі з Ю. Кисличенком, та працівники обласного краєзнавчого музею.
2 жовтня 1982 року Меморіальний музей М. Кропивницького відкрився як музей, що діє на громадських засадах.
2 жовтня 1982 року Меморіальний музей М. Кропивницького відкрився як музей, що діє на громадських засадах.
Через рік, 23 вересня 1983 року, відповідно до наказу Міністерства культури УРСР та наказу відділу культури Кіровоградського облвиконкому, музей став відділом Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.
Незважаючи на суворе випробування часом, будинок М. Зайковської все ще продовжує жити й нагадувати про визначні сторінки історії культури та мистецтва нашого краю. Його затишні стіни досі пам’ятають театральні вечори, на які збиралися майбутні велети української сцени, що стояли біля витоків формування та розвитку українського професійного театру.
У наш час Музей Марка Кропивницького щорічно відвідують тисячі містян та гостей краю. Тут відбуваються десятки культурно-мистецьких і науково-просвітницьких заходів, створюються тематичні виставки, що мають на меті не дати забути про нашу гордість – корифеїв українського театру, їхніх нащадків та продовжувачів їхньої справи – наших сучасників. Відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею – Меморіальний музей М. Л. Кропивницького розвивається, гуртує навколо себе талановитих, духовно багатих людей.