27 жовтня, в День заснування українського професійного театру, у Меморіальному музеї Марка Кропивницького відбулося театралізоване дійство за дитячою казковою п’єсою Марка Кропивницького «По щучому велінню» від учасників гуртка «Срібний Меркурій» під керівництвом Олександра Колтунова. Раніше юні актори пʼєсу поставили у стінах рідної школи, а сьогодні – це перша постановка на оновленій мудьтимедійним обладнанням та освітленням камерній сцені музею.
Оновлення сцени та подія стали результатом проєкту «Ім’я, що об’єднує: Кропивницький і громада», що спрямований на популяризацію спадщини видатного драматурга, розвиток музейного простору та залучення дітей і молоді до культурного життя громади.
Під час заходу завідувачка музею Марка Кропивницького та наукова керівниця проєкту Богдана Бабенко розповіла про ще один, на додачу до Театру корифеїв, феномен української та європейської культури – а саме так званий дитячий театр митця. А також про світоглядні цінності, які прагнув передати в своїх текстах для дитячого прочитання у спадок нашадкам Марко Лукич. «Працелюбність, вміння пробачати, емпатичність та готовність допомогти незнайомцеві навіть у скрутні для себе часи – ось ті чесноти українця, якими пройняті тексти драматурга, і чому прагнув навчити казковими п’єсам юного читача та глядача Марко Кропивницький», – наголосила вона.
Сама постановка в стінах музею відбулася в умовах викликів нашого часу – між тривог – також не всі із тих, хто бажав, змогли через це відвідати захід. Утім, навіть попри це, на сцені лунали рядки п’єси «По щучому велінню», і присутні змогли взяти участь в обговоренні особливостей сюжету казки, мовлення героїв та контексту доби, коли було написано п’єсу.
«Спочатку було страшно виходити на сцену, а потім ми так захопилися грою, що хвилювання відійшло на другий план; було цікаво й дізнатися, що Кропивницький писав також і тексти для дитячих вистав. До речі, ніколи не думав, що в часи Марка Кропивницького діти могли не вміти читати. Звісно, так готуватися до виступу було в 100 разів тяжче», — поділився враженнями від заходу та роботи над п’єсою дев’ятикласник Сергій Волков (Хома).
«Для дітей, які самі вчать, репетирують і грають тексти Кропивницького, він стає не іменем із підручника, а реальним автором. Через театр вони розуміють, чому наше місто носить його ім’я», – зазначила Богдана Бабенко.
«Ми не хотіли, щоб діти просто вивчили текст. Хотіли, щоб вони відчули, як працював Кропивницький: з якою енергією, гумором, з любов’ю до глядача. Коли п’єса, написана для дітей понад сто років тому, знову звучить дитячими голосами, видно, що вона не застаріла», — розповів керівник гуртка «Срібний Меркурій» Олександр Колтунов.
Окрема приємність заходу – тепле слово від Олени Трибуцької, головної спеціалістки відділу охорони культурної спадщини, музейної та архівної справи у Департаменті культури та туризму Кіровоградської обласної військової державної адміністрації. Пані Олена підтримала дітей та проєкт, а також висловила молоді побажання розмовляти між собою в житті, як це робили наші пращури й персонажі творів Кропивницького – дотепно, саркастично, а за бажання – питомо українською вишуканою лайкою, пересипаною прислів’ями та приказками, приклади чого є в текстах Корифея української професійної сцени.