Символічно, що знакова для музею подія відбулася саме у День архітектури України, адже центральним образом унікальної колекції є українська хата – не лише архітектурна пам’ятка, а й символ родини, традицій, пам’яті та духовної сили українського народу.
Сьогодні, 1 липня 2026 р, Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей пережив подію, яка без перебільшення стала ще однією важливою сторінкою його історії. Відомий кропивницький колекціонер, краєзнавець, реставратор і дослідник традиційної культури Володимир Георгійович Нагорний передав до музейного фонду свою унікальну колекцію «Хата моя, біла хата…», яка понад чотири роки експонувалася в нашому музеї.
Модерувала зустріч завідувачка відділу науково-просвітницької та експозиційної роботи музею Алла Поперешняк. Вона згадала, що за понад чотири роки виставка стала не лише окрасою музейної експозиції, а й справжнім осередком пізнання традиційної культури. На її основі було проведено десятки тематичних екскурсій, музейних занять, творчих зустрічей та культурно-просвітницьких заходів, а тисячі відвідувачів відкрили для себе історію української хати, народних традицій і побуту. Алла Поперешняк підкреслила, що сьогодні виставка не завершує своєї історії, а лише переходить у новий статус — відтепер колекція стане невід’ємною частиною фондового зібрання музею та продовжить жити у нових виставкових, наукових і освітніх проєктах.
З вітальним словом до присутніх звернулася завідувачка відділу маркетингу, розвитку та інвестування Валентина Пархомчук, яка наголосила, що музею передано не просто колекцію старожитностей, а безцінну пам’ять про життя, традиції та духовний світ українців. Вона згадала весну 2022 року, коли у перші місяці повномасштабної війни стаціонарні експозиції музею були згорнуті, а Володимир Георгійович одним із перших звернувся до музею із запитанням: «Чим я можу допомогти?» Саме тоді народилася ідея створення виставки «Хата моя, біла хата…», над якою музейники працювали разом із колекціонером. У той непростий час вона стала символом незламності української культури, а сьогодні її передача до музейного фонду стала логічним продовженням історії довіри, співпраці та спільної відповідальності за збереження культурної спадщини.
Про символіку української хати, народного одягу, вишивки та традицій, відображених у представлених експонатах, розповіла етнологиня Світлана Проскурова. Завідувачка науково-дослідного відділу фондів Зоя Грицайова наголосила на високій науковій та музейній цінності колекції, яка відтепер стане невід’ємною частиною фондового зібрання музею.
Особливо щемливим став виступ самого Володимира Георгійовича Нагорного, який поділився історією багаторічного збирання колекції, розповів про пошуки унікальних експонатів і висловив переконання, що саме музей є тим місцем, де вони житимуть, досліджуватимуться та служитимуть людям.
До учасників заходу звернулася директорка Департамент культури та туризму Кіровоградської ОДА Уляна Соколенко. Вона наголосила, що збереження культурної спадщини є одним із найважливіших завдань сьогодення, особливо в умовах війни, відзначила багаторічний внесок Володимира Георгійовича у дослідження, збереження та популяризацію історико-культурної спадщини рідного краю, підкресливши значення його діяльності для виховання молодого покоління. На знак вдячності за багаторічну працю та вагомий внесок у збереження історико-культурної спадщини України Уляна Василівна вручила колекціонеру Подяку Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації.
Директор музею Борис Шевченко подякував Володимиру Георгійовичу Нагорному за багаторічну співпрацю, згадавши, що перша персональна виставка колекціонера «Дерево життя» експонувалася в музеї ще у 2013 році й стала яскравою подією культурного життя області. Він наголосив, що багаторічна дружба музею та колекціонера сьогодні отримала своє особливе продовження, а передача колекції до музейного фонду є знаковою подією для всієї музейної спільноти. На знак вдячності Борис Шевченко вручив Володимиру Георгійовичу Подяку Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею.
Теплими спогадами про багаторічну дружбу з Володимиром Георгійовичем поділився заслужений працівник культури України Микола Кравченко. Він пригадав роки спільної роботи у Кіровоградській обласній філармонії, де очолював заклад, а Володимир Георгійович працював головним адміністратором. Саме тоді, за словами Миколи Івановича, захоплення Володимира Нагорного народною культурою та колекціонуванням надихнуло його на створення власної етнографічної колекції, яка згодом переросла у приватний музей. Він зізнався, що сьогоднішній вчинок колеги ще раз спонукав його замислитися над майбутньою долею власної колекції.
Після офіційної частини гості ще довго спілкувалися з Володимиром Георгійовичем, ділилися власними спогадами, ставили запитання, уважно розглядали експонати, згадували українські традиції та історії своїх родин. Атмосфера заходу ще раз підтвердила: ця колекція об’єднує людей різних поколінь навколо спільних цінностей, любові до рідної землі та поваги до історії.
Щиро дякуємо Володимиру Георгійовичу Нагорному за довіру до музею та за безцінний подарунок громаді. Адже музейні колекції народжуються не лише завдяки археологічним експедиціям чи науковим дослідженням. Вони створюються завдяки людям, які все життя бережуть історію, щоб одного дня передати її наступним поколінням. Сьогодні музей отримав не просто нові експонати. Він отримав ще одну частинку живої пам’яті України.
