Сьогодні, 22 квітня, у Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї в рамках просвітницького проєкту «Музейна справа в іменах» для директорів та наукових співробітників музеїв області відбулася онлайн-лекція на тему «Смоленчук М.К. – український прозаїк, літературознавець, фундатор краєзнавчого музею у Бобринці».
Микола Смоленчук – український прозаїк, літературознавець, педагог, учений, автор численних наукових, літературно-художніх та краєзнавчих статей і нарисів. Микола Кузьмович – член Національної спілки письменників України, засновник і фундатор меморіальних музеїв Марка Кропивницького в Бобринці та Кіровограді (нині Кропивницький), Ю. Яновського в Нечаївці й І. Микитенка в Рівному. Також митець доклав чимало зусиль, щоб зберегти у місті меморіальний будинок родини Тобілевичів, та був ініціатором створення музею І. К. Карпенка-Карого у цьому приміщенні, організатором щорічних конференцій у рамках театрального свята «Вересневі самоцвіти».
З-під пера митця окремими виданнями вийшли 12 художніх, наукових і науково-популярних книг, понад сотню наукових розвідок, культурологічних студій та досліджень, уміщених у республіканській періодиці.
Старша наукова співробітниця науково-методичного відділу обласного краєзнавчого музею Лариса Бондаренко розповіла слухачам цікаві факти з біографії відомого земляка, про діяльність Миколи Смоленчука на педагогічній ниві: учителювання на Кіровоградщині та Черкащині, викладання літератури в Кіровоградському та Луцькому педінститутах, захист дисертації та отримання ступеня кандидата філологічних наук (його праця була присвячена дослідженню творчості Марка Лукича Кропивницького). Як науковець і письменник М. Смоленчук писав про І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Садовського, М. Заньковецьку, І. Мар’яненка, В. Винниченка, М. Рильського та ін.
Директорка Бобринецького міського краєзнавчого музею імені Миколи Смоленчука Руслана Ісакова зупинилася на розповіді про родину та місце народження Миколи Кузьмовича, його навчання й проживання у м. Бобринці, захоплення та вподобання, а також тяжкі воєнні роки й перебування на примусових роботах у Німеччині, навчання у технікумі та перші літературні проби пера. Основну увагу вона приділила заснуванню Смоленчуком музею Марка Кропивницького у Бобринці та діяльності музею сьогодні.
Микола Смоленчук залишив по собі теплі спогади в учнів, друзів і колег, добрий слід на землі – як мудрий, справжній українець, закоханий у наш безкраїй степ і мелодійність мови…
