У Центральноукраїнському обласному краєзнавчому музеї відбувся сьомий вебінар із циклу професійних зустрічей для наукових співробітників музейних закладів області. Цього разу учасники говорили про одну з ключових тем сучасного музейництва — «Подолання комуністичної спадщини в музейних експозиціях». Захід проходив у межах проєкту «Музей і громада – простір єднання».
На початку зустрічі експертка з методичної роботи Лариса Бондаренко наголосила, що осмислення радянського минулого є одним із засадничих завдань сучасного музейника, адже саме від коректної інтерпретації історії залежить формування свідомого та відповідального суспільства.
Основну доповідь представила Світлана Проскурова, кандидатка історичних наук, експертка з методичної роботи з питань історії. Вона проаналізувала законодавчі основи, що визначають рамки для процесів декомунізації в музейному просторі. Зокрема, нагадала, що відновлення національної пам’яті, захист державної мови та культурної спадщини є питаннями національної безпеки України.
Експертка підкреслила: втілення принципів декомунізації в музейній практиці має бути виваженим, відкритим до суспільного діалогу, але водночас не може відкладатися, адже це — важлива складова культурного спротиву російській агресії. Подолання комуністичної спадщини не повинно призводити до звуження експозицій чи їх примітивізації, навпаки — воно має стимулювати оновлення музеїв і наповнення їх україноцентричними сенсами.
Серед головних орієнтирів музейної роботи спікерка назвала виваженість, об’єктивність, україноцентризм і своєчасність. Саме ці принципи дозволяють оперативно реагувати на суспільний запит, оновлювати предметний ряд і переосмислювати експонати — не руйнуючи їх, а надаючи нового змісту. Йдеться про засудження імперських і тоталітарних практик, відмову від радянських символів та об’єктів, що несуть антиукраїнський вплив.
Окрему увагу приділили питанню маніпулювання історичною пам’яттю, що особливо небезпечне для молоді. Романтизовані образи «країни, яку ми втратили» чи «процвітаючого колгоспу» формують викривлене уявлення про минуле. Саме тому музеї мають розвивати критичне мислення, культуру фактів і джерел, протиставляючи наукову достовірність — міфам і пропаганді.
У підсумку учасники зазначили: що лише за допомогою правильно обраної оптики «головного дзеркала» лекції, заходи, виставки музею, спрямовані на декомунізацію, виконають свою науково-просвітницьку місію.
Захід організовано ГО «Центральноукраїнська обласна спілка музейних працівників» у рамках проєкту «Єднання для громади», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу.
