Сьогодні, 16 травня, у рамках проєкту «Науково-практичні археологічні студії» в обласному краєзнавчому музею відбулося п’яте засідання на тему «Доба бронзи на Кіровоградщині». Спікером виступила Ірина Козир, директор Археологічного музею імені Нінель Бокій ЦДУ імені Володимира Винниченка.
Бронзовий вік (ІІІ – початок І тис. до н.е.) дістав свою назву від першого здобутого людьми штучного сплаву міді з оловом, з домішками фосфору, свинцю або миш’яку. Бронза була значно міцніша за мідь. Ця перевага сприяла її поширенню й утвердженню як основного матеріалу для виготовлення знарядь праці, зброї і прикрас, однак цілком витіснити мідні та кам’яні вироби їй так і не вдалося.
У цей період на території нашого краю відбулися численні міграції населення. Спочатку тут поселилися представники індоєвропейської групи, які здійснювали свої поховання у простих ямах під курганними насипами і густо посипали їх вохрою. Такі кургани є у кожному районі сучасної Кіровоградщини.
З кінця ІІІ тис. до н.е. починаються припливи населення зі сходу, яких археологи називають «племенами катакомбної археологічної культури». Назва походить від типу поховальної споруди – катакомби. У таких похованнях біля с. Сугакового Долинського району знайдено кам’яні сокири. Жіночі прикраси знайдені в курганах біля м. Світловодська, с. Софіївки Компаніївського району, смт Онуфріївки. Біля сіл Звенигородка та Головківка Олександрійського району виявлені пишно орнаментовані глиняні посудини. Поблизу Дніпра (с. Велика Андрусівка Світловодського району, та с. Деріївка Онуфріївського району) виникли стаціонарні поселення, які існували тривалий час.
На території області виявляли і так звані скарби (схованки цінних бронзових речей).
Відомо, що відкрите велике поселення біля с. Сабатинівки Ульяновського району зростало завдяки праці кількох поколінь людей. Від цього поселення пішла назва потужної хліборобської культури на півдні України – сабатинівської.
У кінці ІІ тис. до н.е. у степовій зоні утверджуються племена іранської групи – попередники войовничих кіммерійців, у лісостеповій – протослов’яни. Пам’ятки останніх виявлені у Знам’янському, Олександрівському, Новомиргородському районах. Поселення так званої білогрудівської культури та могильник досліджені археологами біля с. Заломи Знам’янському району, де був знайдений багатий предметний ряд.
У обласному краєзнавчому музеї представлено ряд експонатів доби бронзи: вохра, бронзові ножі, бронзовий казан, бронзова діадема, бронзове шило, бронзовий кинджал, бронзова сокира та інші предмети вказаного періоду.
Провідний науковий співробітник відділу історії Алла Забабуріна
