Цей прадавній хижий кит мешкав у водах океану Тетіс, припинивши своє існування близько 35 мільйонів років тому.
Базилозавр був однією із найбільших тварин палеогену (першого геологічного періоду кайнозойської ери). Його середня довжина сягала 20 м. При цьому навіть серед базилозаврів були справжні велетні, довжина змієподібного тіла яких була до 25 метрів. Цікавою особливістю прадавніх базилозаврів є наявність рудиментарних трьохпалих задніх кінцівок, довжиною до 40 см.
Озброєний гострими зубами, розташованими у півтораметровій пащі, цей хижак був найбільшою загрозою у своєму середовищі. Полював базилозавр на акул, великих риб та морських ссавців, а саме на дельфіноподібних дорудонів, які можливо були основною їжею велетенського хижака.
Скам’янілості базилозавра неодноразово знаходили в різних країнах світу. Поперековий хребець базилозавра, який першим поповнив палеонтологічну колекцію обласного краєзнавчого музею, було знайдено у 2011 році на території колишнього Світловодського району пошуковим загоном «Зірка» під керівництвом Олексія Бабушкіна. У 2012-му науковці Костянтин Шляховий та Микола Тупчієнко передали до фондів музею ще чотири хвостові хребці базилозавра, знайдені на території нашого краю у 1993 році. Всі хребці прадавнього морського хижака є частиною експозиції відділу природи. Завітавши до відділу природи обласного краєзнавчого музею, ви зможете детальніше ознайомитись з даним експонатом!
