Статті

001

Кіровоградський обласний краєзнавчий музей нещодавно одержав безцінний артефакт – кам’яну стелу висотою 121 см половецького походження.

2

Зустрічі у домі корифея.

Понад 30 років (з 1982 р.) існує в Кіровограді меморіальний музей М.Кропивницького (з 1983 р. на правах відділу обласного краєзнавчого музею). Працівники радо зустрічають гостей, знайомлять з стаціонарною експозицією, що розповідає про славетного театрального діяча, актора, режисера і драматурга. Проте життя закладу ніколи не обмежувалося екскурсійною, виставковою чи науково-пошуковою роботою. Колектив опановував нові цікаві форми діяльності, до яких серед іншого додалися і творчі зустрічі з митцями Кіровоградщини.

 

u barcbkux

У 2014 році у приміщенні Кіровоградського обласного краєзнавчого музею під час міжнародної акції «Ніч музеїв» експонувалась персональна виставка нашого талановитого земляка, художника Дмитра Скорейка.

(до 90-річчя від дня народження

 краєзнавця,історика, засновника Олександрійського музею миру

Інни Антонівни Шульги)

pisn9

Зараз, у часи складних процесів усвідомлення себе як народу, нації, пошуку духовних ідеалів, важливо зародити у душах людей гордість за своє, найрідніше, а тому – найкраще. Мова йде про велику справу подвижників, краєзнавців, всіх тих людей, хто дбає про поповнення і збереження нашої минувшини, без знання й шанування якої не може бути щасливого майбуття.

(до 70-річчя визволення України від німецько-фашистських  військ)

zbro9

 

Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років була тяжким для нашого народу. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожний клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива – мільйони людських життів, зруйнована економіка. Кожен другий воїн поліг у боях. Кожен другий з тих, хто залишився у живих, був поранений.

У фондах Кіровоградського обласного краєзнавчого музею зберігаються фотокопії документів, які стосуються початку будівництва фортеці Святої Єлисавети. Ще 1970 року вони надійшли з фотолабораторії московського Архіву зовнішньої політики Російської імперії. У зв’язку з труднощами розбору рукописів XVIII століття, документи залишилися поза увагою дослідників історії міста, але давно могли бути використані для вирішення часто виникаючого питання про час його заснування. Один з цих документів – «Відомість про стан команд, присланих для будівництва фортеці 1754 року»  чітко зазначає, хто і коли будував фортецю Святої Єлисавети. То були майстри і робітники з 8 козацьких полків, прислані гетьманом Кирилом Розумовським за зверненням до нього Колегії іноземних справ на підставі сенатського указу від 8 лютого 1754 року «О наряде определеннаго числа казаковъ для работъ и для прикрытія крепости Святой Елисаветы».

(до 55-річчя від дня народження

 краєзнавця Аболмасової Ольги Павлівни)

Зараз, у часи складних процесів усвідомлення себе як народу, нації, пошуку духовних ідеалів, важливо зародити в душах людей гордість за своє, найрідніше, а тому – найкраще. Мова йде про велику справу подвижників, краєзнавців, всіх тих людей, хто дбає про поповнення і збереження нашої минувшини, без знання й шанування якої не може бути щасливого майбуття.

Єлисаветградщина дала світу двох видатних арфісток, поєднаних не тільки спільною батьківщиною, а й родинним зв’язком – Ксенію і Ольгу Ерделі.

Різноманітна і багата історія Кіровоградщини. Земля наша дала Україні багато відомих громадських діячів, вчених, письменників, художників, скульпторів, композиторів, артистів. У цьому ряду ім'я В'ячеслава Євгеновича Шкоди - педагога, почесного громадянина міста Знам'янки, ветерана краєзнавчого руху на Кіровоградщині, члена ради поважних козаків, онука О.Є.Красицької-Шкоди - правнучки Т.Шевченка по його сестрі Катерині. 1 травня 2014 року виповнюється 85 років від дня його народження.

 За  стародавніми рукописами ХVІ – ХVІІ століть попередниками рахівниці були «лічба кісточками» і «дощата лічба». Рахівницю ж на Русі винайшли за часи московського князя Івана ІІІ (1440-1505) і була вона виключно слов’янського походження, в якому вперше використовувалось горизонтальне розміщення рядів з кісточками на відміну від східних лічильних приладів з вертикальними рядами на кшталт китайського суан-пана чи японського сорубана. У петровські часи рахівниця була відома німцям, які називали її «російською лічильною машиною».

«Смолоскип, запалений геніями:

І.П. Котляревським «Наталка Полтавка» (1819), Т.Г. Шевченком «Назар сто доля»

та М.Л. Кропивницьким (1882 р.), горів, горить і палатиме довічно»

Так всупереч своїм опонентам щодо розвитку українського театру висловив свою думку заслужений діяч мистецтв України Іван Васильович Казнай: «А слово від щирого серця хочу сказати про одного з правонаступників кропивничан, носія смолоскипу, запаленого геніями театру корифеїв – Михайла Олександровича Донця.

 

Меморіальний музей М.Л. Кропивницького існує вже понад  тридцять років. За цей час до фондів музею надійшло чимало цікавих і безцінних експонатів про життєвий і творчий шлях корифеїв українського театру, але нам безумовно важливі   матеріали про сучасне життя колективу театру якиий носить ім’я  М.Л. Кропивницького. На легендарній  сцені  якого проходили школу театральної майстерності такі талановиті актори як: Лідія Тімош, Михайло Донець, Іван Казнадій, Надія  Ігнатьєва, Світлана Мартинова, Георгій Семенов, Костянтин Параконьєв, Волдимир Миронович та інші  видатні актори,  які удостоєні високих звань.

saksaganskiu

З нагоди 155-річчя з дня народження Панаса Карповича Саксаганського (Тобілевича) на Хуторі Надія було відкрито виставку. Пам'ять про великого актора, режисера, драматурга та педагога і досі живе в серцях нащадків.

Л. Тімош належала до когорти провідних майстрів українського мистецтва ХХ ст., чия творчість сприяла театральній славі рідного краю. Понад тридцять п’ять років Лідія Петрівна працювала на сцені Кіровоградського обласного українського музично-драматичного театру ім.М.Л.Кропивницького, де зіграла близько 300 ролей, здобула визнання і любов глядачів.

bilowapka

Схиляємося перед самовідданістю

людей, які відроджують історію

свого рідного краю…

Хочу розпочати свої рядки словами українського письменника Максима Рильського: «Мало любити свій рідний край, його треба знати!»

neskoreni

26 квітня 2014 року виповнилося 115 років з дня народження командира партизанського загону ім. Ворошилова Семена Івановича Долженка. У Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї у залі «Кіровоградщина у вогні» одна із експозицій знайомить відвідувачів з партизанським та підпільним рухом у нашому краї. Завітайте до нашого музею. Вдивіться у пожовклі фотокартки, листи, документи. і ви відчуєте гарячий подих сорокових.

zenkovecka

    Марія Костянтинівна Заньковецька – краса і гордість українського народу. Все своє життя вона віддано служила йому, була пристрасним проповідником прогресивних ідей, викривала все темне, зле, що принижує гідність людини.

bokovenbki

Стежками рідного краю…

На правому березі р.Боковеньки Долинського району, непо­далік від с. Іванівки, чумаки зупинялися на нічний спочинок, вечеряли і весело рего­тали. З тих часів це місце і отримало назву «Веселих Боковеньок», а, закладений понад 100 років тому, став у наші часи Державним дендрологічним парком «Веселі Боковень­ки».

Володимир Леонідович Миронович  (1939 – 2007) належав до когорти провідних майстрів української сцени, чиє життя протягом понад 20 років було пов’язане з Кіровоградським академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. М.Л.Кропивницького. На овіяній славою сцені митець зіграв  чимало ролей, створив галерею образів, які запам’яталися  і полюбилися глядачу. Вистави за участю знаного актора примножили славу кропивничан.

v.v.bukov

19 червня виповнюється 90 років з дня народження Василя Бикова – видатного білоруського письменника. Лауреат Державної премії СРСР, автор творів «Журавлиний крик», «Третя ракета», «Альпійська балада», «Сотников», «Обеліск», «Дожити до світанку», «Вовча зграя», «Його батальйон», «Знак біди», «Кар’єр» та інших.