Статті

   150 років тому, 6 грудня 1856 року, у селищі Іванівка Олександрійського повіту Херсонської губернії в родині поміщика-землевласника Льва Івановича Давидова народився син Микола. В той час ніхто й не уявляв, що саме з цим ім'ям буде пов'язане справжнє степове диво - дендропарк "Веселі Боковеньки". Парк, про який знають не лише на Кіровоградщині. Адже він надихає поетів, художників, дарує спокій і гарний настрій усім своїм гостям.
   Але це станеться згодом... Малого Миколку доглядає няня Прасковія Арсентіївна Куделя, яка виховувала у хлопців не лише дбайливе ставлення до оточуючих, а й любов та повагу до селян-кріпаків.

  У Кіровоградському меморіальному музеї М.Л.Кропивницького відбувся вечір ліричної пісні за участю заслуженого артиста Абхазії Володимира Трибиненка, заслуженого працівника культури України В'ячеслава Савустяненка, лауреата всесоюзних і республіканських фестивалів народної творчості Галини Савустяненко та Віталія Воленка.

   29 грудня цього року виповнюється 150 років від дня народження Данила Яковича Крижанівського - українського педагога і композитора.
   Як зазначають довідники, митець народився 17.XII (29.XII - нов. ст.) 1856 р. на Херсонщині, в родині священика. Закінчив Єлисаветградське духовне училище, де отримав перші знання з теорії музики та хорового співу. Потім навчався в Одеській семінарії, яку закінчив з відмітками "добре", а зі співу, куди входив комплекс музично-теоретичних дисциплін, - "відмінно".

   Роки летять, а пам'ять про велике кохання живе. Що з того, що цей роман розгорівся понад 150 років тому? Саме Єлисаветград став містом, до якого великого маестро Ференца Ліста привела любов...
   Народна мудрість говорить "Музика не має кордонів...". Композитор, пїаніст-вїртуоз тричі приїздив до Росії зі своїми незабутніми концертами. Вперше - в квітні 1842 року - це Санкт-Петербург, вдруге -1843 року - знову столиця, потім Москва, і втретє - Україна. Останній концерт був у Єлисаветграді у 1847 році. Культурні традиції виділяли це місто серед багатьох провінційних міст півдня Росії.

pub047

   У серпні 1941 року фашисти окупували Кіровоградську область. Гітлерівці встановили в окупованих ними районах режим терору. З перших же днів, тижнів війни розпочався партизанський рух - збройна боротьба нашого народу проти фашистських загарбників в тилу ворога.
   Серед мужніх захисників Вітчизни - Ілля Данилович Діброва. Роки грізні, героїчні випали на його долю.

   Розвиток музейної справи на Кіровоградщині, пов'язаний з ім'ям В. М. Ястребова (1855-1898) - історика, етнографа, археолога, краєзнавця. Володимир Миколайович Ястребов народився 6 липня 1855 р. у с. Кривій Луці Самарської губернії у родині священика. У 1872 р. після закінчення гімназії вступив на історичний відділ історико-філологічного факультету Новоросійського університету в Одесі. Його науковими наставниками в університеті були такі значні вчені як В.І. Григорович, П.К. Брун, Р.В. Орбинський, Ф.І. Успенський, О.І. Маркевич.

pub046

   В 2006 р. виповнюється 115 років від дня народження Михайла Михайловича Завадовського - біолога, лауреата Державної премії СРСР, академіка ВАСГНІЛ. Ця людина поєднувала в собі здібності видатного теоретика і блискучого експериментатора. Ембріолог, ендокринолог, генетик, він створив школу біологів, яка дала цілу плеяду видатних вчених, працюючих в різних областях біології. Це пюдина, життя якої було постійною боротьбою за чистоnу науки і... правду.

   Третього липня в обласному краєзнавчому музеї відбулося подвійне свято - відкриття виставки, на якій представлено кращі роботи в царині архітектури, геральдики та вексилології й декоративно - ужиткового мистецтва, висунені на здобуття обласної премії імені Якова Паученка, та нагородження вищеназваною премією переможців конкурсу на її присудження.

  Кіровоградський обласнийий краєзнавчий музей є спадкоємцем найстарішого музейного закладу міста, створеного у 1883 році викладачем Єлисаветградського земського реального училища Володимиром Ястребовим. З 1929 року знаходиться у приміщенні, що по праву вважається найкращим взірцем стилю модерн кінця 19 початку 20 століття.
   З 1939 року має статус обласного. У фондах налічується понад 80 тисяч предметів, що відображають історію краю. В музеї представлені:
   - палеонтологічна колекція
   - археологічні знахідки всесвітньо відомої трипільської, скіфської, кіммерійської культур
   - колекція зброї
   - предмети етнографії
   - меморіальні речі Володимира Винниченка
   - колекція старожитностей Олександра Ільїна
   Про колекцію слід сказати окремо. Олександр Ільїн, людина, яка сама себе називала збирачем старожитностей, помер в жовтні 1993 року. За життя він обіймав скромну посаду електрика.
   Так як у нього не було нащадків, то колекція старожитностей та унікальна за обсягом та цінністю книжок бібліотека перейшли у власність держави. Експонати збзрігаються в окремій кімнаті музею, яка дістала назву "Кунсткамера Олександра Ільїна". "Кунсткамера - прежнее название редкостей характера исторического, художественно-промышленного и естественно-научного, а также и места хранения таких коллекций. В них обыкновенно были собраны самые разнородные вещи и диковинки, замечательные или своею редкостью, или же по своим отношениям к историческому лицу или событиям" (Энциклопедический словарь Эфрона, 1896 год).
   Найстаріші артефакти, що належали Олександру Борисовичу Ільїну - пам'ятки археології. Всі вони охоплюють досить довгий хронологічний діапазон - від 4 тис до н.е до перших століть нової ери. Серед них є кам'яні сокири та булави, відлиті з бронзи давньоримські пам'ятки 2-4 століття н.е, давній керамічні посуд дніпро-донецької, трипільської, сабатинівської, логрудівсько-чорноліської культур. Представлене також релігійне мистецтво. В числі експонатів - п'ятдесят дві класичні ікони, зображені на дошках, серед яких є досить цінні пам'ятки. Це і "Богоматір Одигітрія (Путєводительниця)",     датована кінцем 16 століття, і "Покрова Пресвятої Богородиці" середини 18 століття. Надзвичайно цікава підборка ікон мініатюрного живопису та бічні стулки складня 18ст., прикрашені тонко виконаними зображеннями архангела Гавриїла, Богоматері, Різдва Христового Різдва Пресвятої Богородиці, Вибраних святих. Два твори релігійного мистецтва в зібранніні мають, крім мистецького, безумовно краєзнавче значення і пов'язані з особою земляка Олександра Осьмьоркіна - класика російського живопису 20 ст. Також є літографії, ікони на металі, гравюри, численні предмети декоративно-ужиткового мистецтва, серед яких особливо вражає великий срібний бароковий напрестольний хрест середини 18 століття.
   Олександр Ільїн віддавав перевагу тим стилям мистецтва, що тяжіють до реалістичного та класичного напрямів Одразу привертають увагу портрети, пейзажі, жанрові сцени минулих сторіч. Серед експонатів - копія рафаелівської "Мадонни в кріслі" (оригінал знаходиться в галереї Пітті у Флоренції), та "Портрет Катерини II у гетьманському одязі", який приписують видатному майстру Д. Левицькому.
   Чи не найбільша таємниця Олександра Ільїна - шлях придбання унікального срібного кухля роботи Івана Равича. Один із кращих українських ювелірів епохи бароко кінця 18 - початку 19 століття працював на замовлення Києво-Печерської Лаври, Митрополита та інших ієрархів. Цей срібний кухоль, як припускають дослідники, карбувався для Петра І (принаймні на кухлі викарбувані так звана стара царська геральдична корона та монограма "ВС/ПЛ" (А) (Великий Самодержец Петр Алексеевич).

 

Кіровоградський обласний краєзнавчий музей
м. Кіровоград, вул. Леніна, 40
музей працює: в будні з 9-00 до 17-00; субота з 10-00 до 15-00
тел.: (0522) 22-58-34, 22-35-97
Директор музею
Григор'єва Тамара Андріївна

 

   В музеї діють стаціонарні експозиції "Краю мій...", "Кіровоградщина в роки Другої Світової війни", "Чорнобиль: біль і тривога", "Природа Кіровоградщини".
   Щорічно розгортається понад 40 виставок на основі як власних зібрань, так і приватних колекцій, матеріалів культурних центрів інших міст України та зарубіжжя.
   До складу музею входять окремо розташовані: філія - заповідник-музей драматурга, актора Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія"; відділ-меморіальний музей фундатора українського театру корифея Марка Лукича Кропивницького.

   Заповідник-музей "Хутір Надія"
   Заповідник-музей "Хутір Надія" - один з мальовничих куточків Кіровоградщини (оазис у степу) і найвідоміша в області пам'ятка історії та культури, де жив та плідно працював відомий український драматург та театральний діяч Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий).
   В різні часи на хуторі проживали члени талановитої сім'ї Тобілевичів: П. Саксаганський, М. Садовський, М. Садовська-Барілотті, М. Заньковецька. Сюди приїжджали М. Кропивницький, М. Старицький та інші визначні діячі - корифеї українського театру. На "Хуторі Надія" Карпенко-Карий написав свої кращі твори. Тематична екскурсія знайомить з життям і творчістю Карпенка-Карого та історією створення українського професійного театру в Єлісаветграді.

 

Філія-заповідник-музей І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія"
с. Миколаївка Кіровоградського р-ну
Тел.: (0552)21-27-33
Завідувач
Чорний Володимир Григорович

 

   Музей Марка Лукича Кропивницького перенесе відвідувачів у ті часи (кінець 19 - початок 20 століття), коли Марко Кропивницький, брати і сестра Тобілевичі, Марія Заньковецька, Михайло Старицький та інші виборювали право на існування українського театру. Шанобливо зберігають тут реліквії - документи, фото, меморіальні речі, театральні афіші, що розповідають про життя і творчість Кропивницького - реформатора театру, актора, режисера, драматурга, композитора, педагога. Численні виставки відображають продовження традицій корифеїв у сучасному театрі.

 

Меморіальний музей М. Кропивницького
м. Кіровоград, вул. Марка Кропивницького, 172
Тел.: (0522) 22-14-79
Завідувач
Галицький Микола Олександрович

 

"Новости турбизнеса", июнь 2006

   Виповнилося 166 років від дня народження фундатора українського професіонального театру, видатного актора і режисера, класика української драматургії Марка Кропивницького.
   Початок сходження митця на мистецький олімп тісно пов'язаний з рідною Єлисаветградщиною - Кіровоградщиною.

   18 травня - Міжнародний день музеїв. За доброю традицією, саме в цей день в обласному краєзнавчому музеї відбулось урочисте відзначення лауреатів обласної краєзнавчої премії їм. В.Ястребова.

pub044

   У краєзнавчому музеї відбулося урочисте відкриття виставки народної майстрині декоративно-ужиткового мистецтва "Квіткове поле" - Наталії Дефорж. Тут було представлено понад 80 робіт, серед яких різноманітні килимки, одяг, ковдри, різні подушечки, розшиті бісером, косметички, писанки - усього й не перелічити... Іще - унікальна колекція вишитих етикеток, можливо, єдина така в Україні. Як каже майстриня, вона почала збирати їх ще зі школи, і колекція постійно поповнюється. Збирати її допомагають рідні, знайомі, колеги. До речі, Наталю Володимирівну знають в Кіровограді як члена творчого об'єднання майстрів "Єлисаветградський узвіз".

   У Кіровоградському краєзнавчому музеї, у відділі природи, відкрилась виставка творів Ольги Шевченко з природних матеріалів "Пишаючись невичерпаним хистом, ясніла в кожній квітці дивина..."
   Із таких, на перший погляд, непотрібних матеріалів, кісточки, корені та старі платівки, можна створювати прекрасні картини та цікаві вироби. Наприклад, на обробленому корінні можна розмістити квіти, виготовлені з... кісточок сливи чи абрикоси. Або створити картину з насіння дині та лаврового листя. Саме такі речі побачила в тому, що ми зазвичай викидаємо, Ольга Шевченко, яка проживає у Смоліно і вже 12 років працює у ДЮЦІ керівником гуртка.

pub043

   Древнейшим каменным строением города, которое сохранилось до наших дней, является храмовое здание, расположенное по ул. Володарского, №73/5. Оно было заложено в 1795 году на месте старой деревянной часовни и принадлежало единоверческой Покровской церкви.

pub042

   "Йшли походом народні месники" - таку назву має виставка, яку створили співробітники обласного краєзнавчого музею. Присвячена вона нашому земляку Григорію Васильовичу Балицькому, 100-річчя з дня народження якого ми відзначаємо 12 березня цього року.

   Враховуючи особливий стан єврейського населення у роки національної революції і встановлення радянської влади, партійно-радянських режим усвідомив доцільність відкрити певні перспективи єврейству України, зокрема, покращення його соціально-економічного, політичного і культурного становища.
   У 1925 році в нашому окрузі мешкало більше 40 тисяч єврейського населення (до 6% всього населення), Зінов'євську - 21 тис. чоловік (43%).

    Відверто кажучи, раніше, до цієї виставки, закрадувалася грішна думка: ну, йде в профтехосвіту не дуже здібний юний люд. Ця думка, звичайно, відганялася. Во ж не всі до вузу вступити мають змогу. Причини - різні. Посередні знання - у тому числі. Не блискуча поведінка - теж.

 pub040

    Обмеженість радянського назвотворення доходила до абсурду. Чи можна уявити, що в Кіровоградській області можна жити в м. Кіровограді на вул. Кіровоградській?

   Топонімічна проблема для нашого міста актуальна, як ніколи. Знову схрестили списи прихильники і противники перейменування як міста, так і окремих його вулиць. Свою думку з даної тематики може висловити на сторінках нашої газети будь-хто: від науковців та людей, знаних у царині краєзнавства, до простих городян, не байдужих до суспільних процесів. Активно включився в дискусію відомий у місті краєзнавець Костянтин Шляховий. Його підхід до вивчення впливу власних імен на формування історичних назв нашого краю викладений у матеріалі, запропонованому нашій газеті.