Статті

001

Кіровоградський обласний краєзнавчий музей нещодавно одержав безцінний артефакт – кам’яну стелу висотою 121 см половецького походження.

 

Як свідчить проректор КДПУ, керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент І.А.Козир: «Кам’яна стела належить до типу ранньополовецьких. Тобто, вона була виготовлена на ранньому етапі заселення українських степів племенами половців (кипчаків чи куманів). Датується артефакт серединою - другою половиною XI ст. Це перша знахідка половецької кам’яної скульптури цього часу на території Кіровоградщини. Рідкісними є вони і для всього степу. Географічно ця знахідка розташована західніше від визначеного на сьогодні умовного кордону земель половців. Тож може змінити наше уявлення про західні межі половецьких володінь.

Художні прийоми та стиль зображення обличчя й інших деталей є рідкісними серед вже відомих половецьких стел.

Таким чином, половецька кам'яна стела, знайдена на території с. Клинці є унікальним археологічним артефактом, який потребує всебічного подальшого вивчення та інтерпретації

Крім того, як об’єкт археологічної та культурної спадщини стела має бути взята на державний облік та під контроль пам’яткоохоронних служб» .

Половецький звичай зводити ідолів зародився у VI–VII ст. у Монголії і на Алтаї і поширився до Дунаю. В українських степах залишилися численні пам'ятки каменерізного мистецтва половців: святилища з кам'яними бовванами. Для них кипчаки вибирали місця на найвищих ділянках степу, вододілах, курганних могильниках давніших часів. У центрі святилища, які іноді обгороджувалися камінням, ставили одну і більше чоловічих або жіночих статуй (балбалів), повернутих обличчям на схід.

Святилища з бовванами були місцем здійснення поминального культу предків, не пов'язаного безпосередньо з похованнями. Власне, етимологія слова «баба», «бовван» походить від тюркського «балбал», що означає «пращур», «дід-батько». З часом цей обряд трансформувався у культ вождів-заступників орди. Жіночі статуї символізували непереможність і безсмертя воїнів.  Покровителі в образі жінки давали їм силу, вигодовували й оберігали їх. За це кочовики приносили їм жертву.

Отож, колекція музею, завдяки небайдужим до збереження історичної спадщини краю мешканцям с. Клинці Кіровоградського району, історико-культурологічному товариству «Ойкумена», директору Кіровоградського обласного краєзнавчого музею Агапєєвій Н.Ю. збагатилась ще на одну реліквію, яка розповідає про складнуісторію краю, є свідком давніх часів.

Колесник Світлана,
заступник директора Кіровоградського
обласного краєзнавчого музею з науково-методичної роботи,
фото Тетяни Ткачової 

002

 

003

 

shapka