Статті

(до 90-річчя від дня народження

 краєзнавця,історика, засновника Олександрійського музею миру

Інни Антонівни Шульги)

pisn9

Зараз, у часи складних процесів усвідомлення себе як народу, нації, пошуку духовних ідеалів, важливо зародити у душах людей гордість за своє, найрідніше, а тому – найкраще. Мова йде про велику справу подвижників, краєзнавців, всіх тих людей, хто дбає про поповнення і збереження нашої минувшини, без знання й шанування якої не може бути щасливого майбуття.

У житті кожного регіону є люди, які творять його історію, своїми зусиллями, талантом і особистісними якостями вносять власну лепту в розвиток і становлення краю. Серед таких яскравих особистостейШУЛЬГА ІННА АНТОНІВНАукраїнський краєзнавець та музеєзнавець, засновник і перший директор Олександрійського музею миру, з 1998 року «Почесний громадянин м. Олександрії».

14 вересня 1924 року в мальовничому місті Коростень, що на Житомирщині, народилася Шульга Інна Антонівна. Батько – Антон Григорович – військовослужбовець. Мати – Марія Артемівна, вчитель української мови та літератури, з дитинства навчала любити рідну соловїну мову, виховувала на творах Лесі Українки, Марка Вовчка, Тараса Шевченка… Бабусі змалку прищеплювали любов до вишиваної сорочки. Візерунки, вишиванки… Пісня серця крізь роки…

В період Великої Вітчизняної війни Інна Антонівна перебувала в евакуації в Казахстані. Закінчила навчання в середній школі, працювала в колгоспі. В 1944 році разом з мамою повернулася в Україну, в місто Прилуки, де працювала секретарем у міськвиконкомі. В цьому ж році вступила до Харківського педагогічного інституту ім.Г.С.Сковороди на історичний факультет. Шлях історика-пошуковця Інна Антонівна розпочала в 1951 році, працюючи в Харківському історичному музеїнауковим співробітником.

Вона часто повторювала: “Мені все життя щастило на чудових людей, на незабутні зустрічі, на друзів і однодумців... Я пізнала щастя в заміжньому житті – мій чоловік, друг, однодумець, порадник і критик (кохання Мого життя) був підтримкою в усіх творчих задумах. Адже ми навіть народилися в один день 14 вересня.”  

Доньку солдата (батько був комбригом, загинув у 1941р.) і дружину солдата (чоловік – інженер-майор, учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни, помер у 1998р.) – доля кидала по всьому Радянському Союзу, а в 1971 році завела до Олександрії… Місто, в яке вона відразу закохалася…

Одразу ж після приїзду до міста пішла працювати вчителем в середню школу № 2 ім.М.Горького. Тут 6 грудня 1973 р. при міському Палаці піонерів та школярів ім. О. Шакало вона створила загін слідопитівпід назвою «Пошук». Загін складався з учнів віком від 12 до 16 років і нараховував 60 осіб. Інна Шульга керувала цим загоном протягом 15 років. Метою його діяльності був збір, систематизація і вивчення матеріалів історії Олександрійщини та пошуки воїнів-земляків, що загинули під час Другої світової війни для подальшого занесення їхніх імен у Книгу Пам'яті України.

Пошуковці брали участь в обласних, республіканських і всесоюзних конкурсах-вікторинах, спрямованих на вивчення історії рідного краю та боротьби за мир у світі, в яких виборювали перші місця. У 1985 році Радянський Комітет ветеранів війни нагородив Інну Шульгу, як керівника загону слідопитів,«Знаком РКВВ» — найвищою нагородою пошукових загонів. Загону було присвоєне ім'я олександрійського піонера-партизана Бориса Білого. У 1987 році загін пошуковців ім. Б. Білого був занесений на міську Дошку Пошани, у 1988 році — нагороджений Почесною грамотою та медаллю Українського Комітету Захисту Миру.

1990 року  був урочисто відкритий музей миру у власному окремому приміщенні, наступного року йому присвоєно статус «Народний». Рішенням Олександрійського міськвиконкому у 1996р. музей одержав статус державного. За роки існування музей став координаційним центром роботи з патріотичного виховання молоді, отримав близько 80 грамот і подяк місцевого, обласного, республіканського і державного рівнів. У 1998 році музей отримав Диплом Товариства Червоного Хреста.

У 1991 році Олександрійський народний музей миру був занесений до Каталогу Міжнародного Центру юнацького туризму (Лондон) як один з найбільш цікавих оглядових об'єктів Європи.

Олександрі́йський музе́й ми́ру — єдиний в Україні і один з 15 музеїв такого напрямку на планеті. Музей має історичний профіль.

У ці ж сонячні вересневі дні Шульзі І.А. виповнюється 90 років. Нехай життя її та діяльність служать  яскравим прикладом для підростаючого покоління, пошуку свого місця в житті на складних історичних переломах. Померла Шульга Інна Антонівна 7 травня 2003 року. Її життєвим кредом були такі слова:

«ПРАЦЮВАТИ, ЩОБ СЕРЦЕ СПІВАЛО

ГІМН ЖИТТЯ УКРАЇНІ МОЇЙ!!!»

Гречанюк Людмила,

співробітник науково-методичного сектору.

«Народне слово», №40(3162),

12-18.09.2014 р.