Статті

Єлисаветградщина дала світу двох видатних арфісток, поєднаних не тільки спільною батьківщиною, а й родинним зв’язком – Ксенію і Ольгу Ерделі.

Професор Московської консерваторії, народна артистка СРСР Ксенія Олександрівна Ерделі стала яскравим явищем у розвитку мистецтва гри на одному з найдревніших музичних інструментів людства. Її багаторічна успішна і багатогранна діяльність не тільки розвивала класичну школу арфи, а й створила свою власну, з якої вийшли всі видатні вітчизняні арфістки наступних поколінь. Вона була першою сольною виконавицею і першою почала створювати арфові ансамблі, як новатор розширила репертуар цього, здавалося, консервативного інструмента. Виконавча майстерність Ксенії Ерделі характеризується віртуозністю і красою звучання, композиторська творчість – оригінальними опусами і аранжуванням відомих творів, педагогічна діяльність – вимогливістю і результативністю.

Професор Московської консерваторії, народна артистка Росії Ольга Георгіївна Ерделі, одна з найкращих учениць своєї родички і наставниці К.О.Ерделі, понад сорок років була солісткою Великого Симфонічного Оркестру Радіо і Телебачення ім. П.І.Чайковського, записала у Фонд Всесоюзного радіо понад 100 творів різних композиторів, відкрила для слухачів багато нової музики, яку до неї ніколи не виконували на арфі. Її яскравий виконавчий стиль відрізняється бездоганною технікою, емоційною грою, глибоким проникненням у задум автора і артистизмом.

В усіх енциклопедіях і довідниках Ольгу Ерделі визначають як племінницю Ксенії Ерделі. Очевидно, ця інформація почерпнута з мемуарів Ксенії Олександрівни, яка саме так називає Ольгу. Велика різниця у віці (49 років) не викликала сумнівів у такому ступені спорідненості. Але коли ми з’ясовували родинний зв’язок Ксенії Олександрівни з колишнім херсонським губернатором Олександром Семеновичем Ерделі, виявилася дещо інша картина. Аналіз гілок роду Ерделі показав, що Ксенія і Ольга виявилися сестрами. Ксенія була дочкою Олександра Олександровича і Клавдії Петрівни (у дівоцтві – Живкович), внучкою Олександра Семеновича (губернатора) і Ганни Вікторівни (у дівоцтві – Лутковської), правнучкою Семена Яковича і Софії Василівни (у дівоцтві – Кудрявцевої). Ольга була дочкою Георгія Яковича і Марії Олександрівни, внучкою Якова Єгоровича і Віри Петрівни (у дівоцтві – Живкович), правнучкою Єгора Яковича і Леоніди Никанорівни (у дівоцтві – Тулуб’євої).  Їх прадіди, Семен і Єгор (Георгій) Яковичі, були рідними братами. Начебто все ясно і можна звинувачувати Ксенію Олександрівну в лукавстві, наприклад, з причини дистанціювання не скільки за віком, скільки за різницею на щаблях музичної кар’єри. Та при уважному розгляді генеалогічної павутини Ксенія Олександрівна як тітка повністю виправдовується. Справа в тому, що дружини батька Ксенії і діда Ольги, Клавдія і Віра Петрівни Живковичі були рідними сестрами. Тому по цій лінії Ксенія може вважатися тіткою Ольги. Тобто, якщо Ольга доводилася Клавдії Петрівні онукою, то для її доньки, Ксенії, вона – племінниця. Тут ми зіткнулися з одним з генеалогічних парадоксів, коли відносно однієї особи інша приходиться одночасно і сестрою, і племінницею.

Ксенія Олександрівна Ерделі, зі зрозумілих причин, ніколи не афішувала свій родинний зв'язок з колишнім херсонським губернатором, та є в неї більш сенсаційна лінія крові – королева арфи була прапраправнучкою імператриці Катерини Великої! Її прадід Віктор Олексійович Лутковський (власник села Лутківки, яке нині у Маловисківському районі) був жонатий на Катерині Іванівні Калагеоргі, доньки херсонського віце-губернатора Івана Христофоровича Калагеоргі і Єлизавети Григорівни Тьомкіної, яку не без підстав вважають донькою імператриці Катерини ІІ і князя Григорія Олександровича Потьомкіна. Яким чином донька імператриці і ясновельможного князя опинилася і виросла в Херсонській губернії – зовсім інша історія.

                                                                                  

 

К.Шляховий,

старший науковий співробітник.

«Наш край», №18, 01.05. 2014 р.