Музей історії українського хореографічного мистецтва
Перший в Україні і єдиний у світі 
музей історії українського хореографічного мистецтва

 

"Український народний танець є однією з найяскравіших фарб духовної палітри нашого народу.

Поряд з українською піснею танок є тим неординарним явищем яке вирізняє

внесок української культури в скарбницю людства".

М. Ванівський

 

У наш нелегкий, кризовий час, коли ми більше чуємо про закриття музеїв та інших установ, досить незвично чути, що на Кіровоградщині відкрито новий музей, який з гордістю можна назвати першим в Україні і єдиним у світі. Музей історії українського хореографічного мистецтва - відділ Кіровоградського обласного краєзнавчого музею, створено у 2004 році згідно розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 17 серпня 2004 р. №497-р "Про створення музею історії українського хореографічного мистецтва". Він розташовується на території заповідника-музею І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) Хутір Надія - живописного куточка степового краю, що нагадує про корифеїв українського театру, у виставах якого почав своє життя народно-сценічний танець.

Впродовж довгого часу громадськістю піднімалось питання про створення музею історії українського хореографічного мистецтва, але відсутність функціонально-придатного для музею приміщення не давало змоги це зробити. 

В цій важливій роботі для втілення у життя задуманого слід відзначити внесок Бориса Григоровича Кокуленка - заслуженого працівника культури України, кандидата мистецтвознавства, лауреата обласної краєзнавчої премії ім. В.Ястребова. Борис Григорович є одним з ініціаторів створення музею. Він зібрав цінний матеріал з історії хореографічного мистецтва на Кіровоградщині, який експонувався у 1999 році у приміщенні обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького.

А у 2005 році, під час ХХХІV Всеукраїнського свята театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти" у 3-х відреставрованих кімнатах приміщення, яке надали для музею історії українського хореографічного мистецтва у заповіднику-музеї І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) Хутір Надія, було відкрито першу експозицію музею, в якій знайшли художнє втілення унікальні матеріали з історії розвитку танцювального мистецтва на Кіровоградщині. 

Позитивно була оцінена ідея створення музею членами Національної хореографічної спілки України, а саме: М.М.Вантухом - Героєм України, народним артистом України, народним артистом Росії, лауреатом державної премії України ім. Т.Шевченка, директором Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П.Вірського, академіком, професором, головою Національної хореографічної спілки України, А.М.Кривохижею - народним артистом України, доцентом, почесним громадянином м. Кіровограда, засновником заслуженого ансамблю народного танцю України "Ятрань" та академічного театру музики, пісні і танцю "Зоряни", А.Є.Коротковим - народним артистом України, професором, директором обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія - інтернат - школа мистецтв), художнім керівником народного хореографічного ансамблю "Пролісок", головою обласного осередку Національної хореографічної спілки України, В.С.Босим - заслуженим працівником культури України, доцентом, керівником заслуженого ансамблю народного танцю України "Ятрань". Саме ці люди, які переймаються долею культурної спадщини українського народу, передали значну кількість матеріалів, які складають основу фондової збірки. 

Чисельні наради з фахівцями-хореографами та співробітниками управління культури і туризму облдержадміністрації визначили основні напрямки у роботі музею по збору матеріалів, а саме - дотримуватись хронології по розвитку українського хореографічного мистецтва в Україні та за її межами, простежити зв'язок зародження української народно-сценічної хореографії у творчості корифеїв українського театру, видатних балетмейстерів минулого з розвитком українського танцю сьогодні.

Експозицію музею історії українського хореографічного мистецтва будували на основі концепції, створеної завдяки порадам відомих мистецтвознавців.
   Фонди музею складають: документи, книги, фото, афіші та програми виступів, газетні та журнальні матеріали, відеоматеріали, оригінальні предмети, зокрема національні костюми, нагороди та сувеніри з різних куточків світу, пов'язані з широкою гастрольною діяльністю заслуженого ансамблю народного танцю України "Ятрань" та академічного театру музики, пісні і танцю "Зоряни".

Головним завданням, яке ставлять перед собою співробітники музею - це як найширше розкрити природу танцю, процес його зародження, становлення, розвиток протягом століть в Україні та за її межами, познайомити з людьми, що стояли біля джерел та створюють сьогодні істинні шедеври, які дають можливість познайомитись з красою українського народного танцю. 
   Зібрані матеріали, а їх у музеї налічується більше 5 тисяч, дали можливість у 2009 році побудувати експозицію на шість залів.

Народно-сценічний танець в Україні утверджувався і розвивався разом з професійним національним класичним театром корифеїв. Він нероздільно пов'язаний з творчістю видатних драматургів, режисерів та акторів - М.Кропивницького, М.Старицького, М.Садовського, П.Саксаганського, М.Заньковецької.

В ті часи не було установ, які б готували артистів балету, у театр приходили народні танцівники-умільці, які набували майстерності у народних святах. Танці у виставах будувалися за схемою: загальний вихід, далі по черзі пари представляли своє напрацьоване, після чого загальний фінал. Актори ставили свої танці самі. Особливо вдалими вони були у Миколи Садовського. З досвідом, набутим у театрі М.Кропивницького, він почав свою діяльність у м.Києві. В складний процес зародження українського балетмейстерського мистецтва на сцені класичного театру М.Садовський зробив величезний внесок, виховавши першого балетмейстера українського театру - В.Верховинця - основоположника першої в Україні і в усій українській діаспорі хореографічної школи народного танцю.

Саме талант і майстерність В.Верховинця забезпечили справжній тріумф українському танцю за кордоном. Українська танцювальна група у 1935 р. в Лондоні на Міжнародному фестивалі національного танцю представила українське танцювальне мистецтво на найвищому рівні. 

Перші успіхи на міжнародній арені сприяли розвитку українського народно-сценічного танцю створенню нових професійних та аматорських колективів. 

Саме всесоюзний конкурс з народного танцю в 1936 році у Москві поклав початок нової хореографічної форми - ансамбль танцю. Всі ці події були поштовхом для створення у 1937 році ансамблю танцю народів СРСР під керівництвом Ігоря Мойсеєва. В цьому ж році Павло Вірський у співдружності з Миколою Болотовим створює ансамбль народного танцю України.
   Матеріали про вищезгаданих діячів та події представлені у першому залі музею історії українського хореографічного мистецтва. 

Другий зал музею розповідає про сімнадцять професійних колективів сьогоднішньої України, по хронології їх створення від Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П.Вірського. Експозиція знайомить відвідувачів з різноманітними професійними хоровими колективами з танцювальними групами, ансамблями пісні і танцю, які є справжніми лабораторіями по вивченню регіональних особливостей української культури і створенню нових сценічних взірців. Вони свято бережуть перлини минулого і створюють нові твори хореографічного мистецтва. 

У третьому залі відвідувачі мають можливість ознайомитись з фотоматеріалами, афішами, програмами, нагородами, сувенірами, відеоматеріалами про заслужені аматорські ансамблі танцю України.

Зачаровують око відвідувачів танцювальні костюми заслуженого ансамблю народного танцю України "Ятрань" з різних регіонів України - створених згідно порадам народних умільців. В експозиції представлені сувеніри, нагороди, які розповідають про творчий шлях ансамблю "Ятрань". Дуже цікаво побачити нагороди колективу, які дали йому міжнародне визнання. Влітку 1968 р. ансамбль "Ятрань" вперше одержав - золоту медаль лауреата ІХ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Софії (Болгарія), цю медаль представлено в експозиції музею. А "Золотий черевичок" колектив "Ятрань" отримав, беручи участь на фестивалі у місті Сегеді (Угорщина), де танцюристи полонили серця глядачів своїм виступом і вони віддали їм свою перевагу. 

Музей історії українського хореографічного мистецтва дає можливість більш детально познайомитись з колективами, які пропагують українське танцювальне мистецтво за межами нашої країни.

Цікавим є розділ "Розвиток українського танцю за кордоном". Відвідувачі музею мають можливість ознайомитись з експонатами, що розповідають про розвиток українського танцю за межами нашої держави, про хореографічні колективи діаспори, які зберігають культурні традиції України. Експонати надійшли від танцювальних колективів з Торонто (Канади), Філадельфії (США), Мельбурну, Сіднею (Австралія), Франції, Венгожева (Польща), Губкінська, (Тюменська область, Ямало-Ненецький автономний округ, РФ), Бразилії. Передані матеріали розповідають про хореографічні колективи діаспори, які є прямими послідовниками творчості В.К.Авраменка, учня В.М.Верховинця - майстра українського народного танцю. Він був одним з фундаторів нового напрямку в сучасному світовому танцювальному мистецтві - сценічної народної хореографії, через яку масштабно розкривалась стихія українського характеру.

У шостому залі представлені матеріали про дитячі хореографічні школи, зокрема: дитячу хореографічну школу при Національному заслуженому академічному ансамблі танцю ім. П.Вірського, загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю (гімназія - інтернат - школа мистецтв), народний хореографічний ансамбль "Пролісок", народний дитячий хореографічний ансамбль України "Сонечко" (м. Житомир), колективи в яких готують достойну зміну в професійні ансамблі.

Викликає зацікавленість розділ експозиції, що знайомить з діяльністю Національної хореографічної спілки України, яку очолює М.М. Вантух, різноманітністю роботи обласних осередків. Література, відео матеріали знайомлять відвідувачів з численними фестивалями, конкурсами, семінарами, конференціями які проводяться для підвищення професійного рівня хореографічних колективів.

У 2010 році створюється новий розділ у експозиції музею історії українського хореографічного мистецтва - "Кімната пам'яті", де буде увічнено пам'ять про перших балетмейстерів, які своїм життям творили український народно-сценічний танець. 

Відвідавши музей можна познайомитись з цікавою добіркою літератури - роботами відомих хореографів, які зібрали багатий матеріал про скарби народного хореографічного мистецтва. Це такі цінні видання як: "Теорія українського народного танцю" Верховинця В.М., "Записки балетмейстера" Захарова Р.В., "Танцы народов СССР" (за матеріалами Всесоюзного конкурсу народного танцю у Москві, 1936 року), "Василь Авраменко. Спадщина українського танцю", "Самоцвіти українського танцю" Боримської Г.В., "Український танець" Василенка К.Ю., "Український радянський балетний театр" Станішевського Ю.О. та багато іншої корисної літератури, що використовується у роботі хореографами.

Молодий музей розвивається, у 2009 році П.В.Босим - професором сценографії університету м.Сан-Дієго (США) розроблено проект дизайнерського оформлення експозиції музею, створено рекламний проспект по музею, з ініціативи А.М. Кривохижі - народного артиста України спільно з творчою групою ОДТРК знято документальний фільм "Перший в Україні і єдиний у світі" (слід зазначити, що це вже другий фільм, перший - називався "З благословення української Терпсихори" (2006р.)), проводиться робота по забезпеченню музею методичною літературою та відеоматеріалами. До відеотеки музею надійшли дуже цікаві, унікальні записи концертних програм професійних та кращих самодіяльних колективів України та діаспори: Канади, Філадельфії (США), Мельбурну, Сіднею (Австралії), Венгожева (Польщі), Губкінська (Тюменської області, Ямало-Ненецького автономного округу, РФ), Бразилії.

У перспективі музей історії українського хореографічного мистецтва прагне розширити коло свого спілкування з широкою публікою, стати своєрідним методичним, культурно-освітнім, науково-дослідним центром для фахівців та всіх, хто цікавиться українським хореографічним мистецтвом.

Музей історії українського хореографічного мистецтва і в подальшому буде поповнюватися новими експонатами з історії розвитку народного танцювального мистецтва та знайомити з продовжувачами традицій основоположників українського народного сценічного танцю, митцями хореографії, які свято бережуть перлини минулого і створюють нові твори хореографічного мистецтва.

 

Графік роботи:
 понеділок – п’ятниця з 8.00 до 17.00,
 субота-неділяз 10.00 до 16.00

Адреса:
 с. Миколаївка
 Кіровоградський район
 Кіровоградська область

 Вартість послуг (грн.)

Вхідний квиток:

для дітей шкільного віку

5,00

для студентів та пенсіонерів

8,00

для дорослих

10,00

Проведення екскурсії

для дітей шкільного віку та дошкільного віку

30,00

для студентів та пенсіонерів

50,00

для дорослих

60,00

 

Заявки на відвідування та проведення екскурсій приймаються

у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї за адресою:

м.Кіровоград, вул. Леніна, 40, телефони: (0522) 22-35-97, 27-82-63