Статті

pub247.jpg (39671 bytes)

   Три дні гостювала в обласному краєзнавчому музеї виставка киян «Народна війна».
   До цього експозиція встигла побувати у 20 містах України, всюди отримуючи схвальні відгуки. Наприклад, у Києві з легкої подачі голови Національної спілки журналістів Романа Наливайченка її охрестили українським вікіліксом. А нам приємно, що на ній представлена і Кіровоградщина.    На майже двадцяти стендах виставки представлено результат більше ніж дворічної пошукової роботи в архівах 18 областей, записи свідчень місцевих жителів про народно-визвольну війну 1917-1932-х років. Примітним фактом є те, що навколо стендів гуртувалося багато молоді, яка полюбляє різноманітні фотографії, оформлення цитатами та цікавими фактами, прагне дізнатися правду про історію свого краю.
   В експозиції автор уперше подає статистику по всіх тогочасних територіях щодо дій підпільних організацій, повстанських загонів, селянських збройних повстань, стихійних селянських виступів (волинок), загонів самооборони. Тому побачити на заході історика з блокнотом або фотоапаратом у руках було цілком реально. Несподівано поза програмою виступив кіровоградський історик Юрій Митрофаненко, який нещодавно захистив кандидатську дисертацію саме з цієї теми. Юрій, переповнений емоціями від виставки, подякував за грунтовну роботу та поділився цікавими фактами про результати свого дослідження. Його розповідь підхопила викладач історії КДПУ ім. В. Винниченка Світлана Проскурова, яка повідала присутнім про те, як вона разом із студентами об’їжджала навколишні села. Проте повернемося до несправедливо забутого нами автора виставки голови київської міської організації Всеукраїнського товариства «Меморіал» Романа Круцика. І хоча Роман Миколайович родом із Західної України, дослідник зазначає, що саме в Центральній Україні йшли одні з найзапекліших боїв проти встановлення радянської влади. Осередки повстань знаходилися в Бобринецькому, Новоукраїнському, Добровеличківському, Олександрівському та Знам’янському районах під командуванням Пилипа Хмари, батька Махна та отамана Зеленого, якого називали Чорним вороном.
   Досліджувати історичні події народно-визвольної війни Роман Круцик почав одразу після виходу на пенсію. Він разом із кількома аспірантами сідав у машину та їздив по селах України у пошуках усних свідчень про Голодомор. Але копнувши глибше і зрозумівши причини цього явища, дослідник назбирав ряд унікальних свідчень про народні виступи, які могли перерости у громадянську війну, якби людям штучно не організували «голодну» війну. От тут то й почалося найцікавіше. Засівши у архівах, Романом Миколайовичем було оцифровано близько 70 тисяч історичних документів про події 1917-1932-х років. За словами Романа Круцика, архівний документ – річ уперта, його не спростуєш. Ще запам’яталося кілька крилатих фраз на кшталт «Історія будь-якої держави починається з боротьби за державність» та «Якщо правдиву історію краю будуть знати діти – буде і держава».
   Тим же, хто не встиг побувати на виставці, але бажав би з нею познайомитися, повідомляємо, що у краєзнавчому музеї залишилася її електронна версія. Крім того, київський гість залишив у подарунок музею кілька своїх останніх книг та українські фільми про народно-визвольну війну в Україні. А тим, хто цікавиться історією професійно, скажу, що у виставці були задіяні раніше невідомі факти, як-от про добу Гетьманату чи про секретні вказівки з Москви про порядок придушення повстанського руху.

 

Тетяна ЛЕВІНСЬКА

 

 

"Кіровоградська правда", 7.12.2012