Статті

pub228.jpg (29251 bytes)

   Мереживне плетіння відоме ще з часів Київської Русі, але тільки у XVIII столітті широкого розвитку набуло плетіння нитяного мережива на коклюшках, яке представлене у фондовому зібранні Кіровоградського обласного краєзнавчого музею серветкою, що була закуплена у 1949 році у тепер уже відомого міського колекціонера Олександра Борисовича Ільїна.    Завдяки петровським перетворенням у другій половині XVIII ст. модним стає полотняне мереживо, яке широко застосовувалося не тільки у дворянському побуті, але й у міського населення, купців, селян. Ним оздоблювали скатертини, рушники, підзори та одяг. У кінці XVIII століття виникають кріпосні мануфактури, а у XIX столітті виготовлення мережива стає значним російським промислом. Для кріпосних, селян та жителів міста плетіння мережива стає додатковим заробітком, мереживо виготовляли на продаж. Відомі випадки знущань над кріпосними мереживницями, яких використовували у маєтках поміщиків. У спогадах відомого вченого XVIII століття О.Т.Болотова є розповідь про поміщика, який відправив кріпачку до Москви навчитися мереживоплетінню, після чого примушував її до такої непосильної роботи, що дівчина двічі від нього тікала, але була повернена, її "посадили у залізо і у стрілець, і заставили знову плести".
   Представлена на фото серветка виготовлена з тонких білих бавовняних ниток, її розміри утворюють мало не квадрат. Мереживна основа серветки являє собою тюль з накладним узором білим шовковим шнуром, який виплетений косицею. Візерунок розміщений по краю та у центрі виробу, складається зі своєрідного орнаментального мотиву - стилізованого тюльпана, що утворений плавними лініями шнурової косички. У центрі серветки - червона розетка. Шнур обшитий різнокольоровою шовковою ниткою (червоною, зеленою, коричневою), яка забарвлює загальний малюнок. Внутрішня сторона шнура підшита металевою (мідною) ниткою, яка виділяє малюнок відіграє роль контурної нитки, що посилює візерунок.
   Великої популярності здобув тюльпан на Сході. Від улюбленця гаремів він став квіткою біржової гри, коли у 1634 році з'явився у Голландії, де його розводили виключно для комерції. В історії дивовижної біржової гри збереглися навіть кілька унікальних документів, в одному з яких зазначено, що за цибулину сорту Vice-roiУісегоі було заплачено 504 кілограми пшениці, 1 тонну жита, 4 вгодованих бички, 8 свиней, 12 овець, 2 бочки вина, 4 бочки пива, 2 бочки масла, 65 кілограмів сиру, в'язку одягу і один срібний келих. За абеткою квіткового флірту, тюльпан символізує підтвердження у коханні, тому кожної весни у кіровоградському Дендропарку настає свято цвітіння 250 тисяч ліхтариків любові. Той же зміст має і мереживна серветка.

 

Павло РИБАЛКО.
Фото Володимира МОМОТА

 

 

"Народне слово", 2.08.2012