Статті

pub175

  Саме таку назву ми дали виставці, що присвячена Валентині Василівні Тобілевич з нагоди 70-річчя від дня народження та 45-річчя діяльності на музейній ниві.
   У 1966 році вона приїхала на Кіровоградщину з чоловіком Ігорем Андрійовичем Тобілевичем та дітьми. Андрій Юрійович Тобілевич потребував допомоги сина й невістки у впорядкуванні та розвитку ново-створеного заповідника-музею І.К.Тобілевича (Карпенка-Ка-рого) "Хутір Надія". Спочатку Валентина Василівна була парковим робітником. У 70-80-х роках обіймала посади екскурсовода, завідувача заповідника, потім - старшого наукового співробітника, з 2007 року працює на посаді наукового співробітника заповідника-музею. Одночасно з роботою навчалась, закінчила Кіровоградський державний педагогічний інститут ім. О.Пушкіна у 1985 р., здобувши кваліфікацію вчителя української мови і літератури.    За час роботи зарекомендувала себе як сумлінний, відповідальний, ініціативний співробітник з творчим підходом до справи. Значну увагу Валентина Василівна приділяє вивченню творчого доробку корифеїв українського професійного театру. Знання використовує для написання наукових довідок, статей, текстів екскурсій та бесід, створення нових виставок, доповнення існуючої експозиції. Цікавими є матеріали, зібрані В.Тобілевич, про представників славетного роду Тобілевичів, зокрема про Івана Карпенка-Карого, Миколу Садовського, Марію Садовську-Барілотті, Панаса Саксаганського, їх нащадків, друзів, однодумців. На її рахунку цікаві дослідження про відвідування Хутора Надія видатними діячами культури та мистецтва українського народу, представниками інших народів.
   Особливу роль вона зіграла в організації на території заповідника-музею І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія" масових заходів, присвячених розвитку українського театру як професійного, так і самодіяльного, що у свій час спонукало до проведення свята театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти", яке здобуло всеукраїнську славу.
   Валентина Василівна веде активне листування з колективами відомих українських драматичних театрів, тому виставки поповнюються новими атрактивними експонатами. Завдяки їй фонди музею збагатились значною кількістю цікавих та цінних матеріалів.
   Вона займається популяризацією роботи заповідника-музею І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) "Хутір Надія" завдяки проведенню бесід у школах Кіровоградського району, виступам у засобах масової інформації. Залучає до співпраці у масових заходах професійних митців, творчу молодь, самодіяльні колективи.
   За сумлінну, багаторічну, плідну працю у галузі культури була нагороджена Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України - 2001 р., Почесною грамотою Кіровоградської обласної ради - 2006 р., Почесною грамотою облдержадміністрації - 2008 р., спільною Почесною грамотою обласної ради і облдержадміністрації - 2010 р., Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України - 2011 р. тощо.
   Про цю енергійну, самобутню жінку, її цікаві екскурсії згадують тисячі відвідувачів. Теплі, щирі слова подяки можна прочитати у книгах відгуків заповідника у різні роки, деякі з них ми наводимо на виставці.
   Про Валентину Василівну можна розповідати ще багато хорошого... І ще не раз розповімо! А зараз вітаємо її з ювілеями, зичимо міцного здоров'я, нових звершень і знахідок.

 

Світлана КОЛЕСНИК,
заступник директора обласного краєзнавчого музею з наукової роботи

 

"Народне слово", 29.09.2011