Статті

pub167

  Терський козак Дмитро Абрамович Гайдамака (1864-1936) працював у двох трупах майстра. Розпочавши рядовим хористом, доріс до провідного актора, чергового режисера, став першим помічником Кропивницького. Молодший за віком, він наче повторював в житті молоді ролі Марка Лукича.
   Набувши досвіду, Гайдамака створив власний колектив. Це був театр, що увібрав естетику театру Кропивницького й протягом 20 років (1897-1917) залишався одним з кращих в Україні. Провідною акторкою трупи Гайдамаки була Юлія Шостаківська (1871-1939).

   Чарівна уродженка Полтави походила з театральної родини, її мама - акторка Марія Маньківська, дядько Леонід Манько - уродженець Єлисаветграда, талановитий актор, автор популярних п'єс. Вони обидва підтримали дівчину, яка обрала для себе професію актриси.
   Після закінчення Полтавської гімназії Юлія близько року вчителювала в народній школі, а у 1888 р. вступила до трупи М.Старицького, співала в хорі, виконувала ролі молодих дівчат. Труднощі, що випали на долю цього колективу, не розчарували дівчину. Через три роки 21-річна Шостаківська вже виступає в трупі Кропивницького, де грає головні ролі. Марко Лукич, розгледівши її потенціал, особисто спрямовує розвиток актриси, застерігає від різких фарб, підвищеного тону, зовнішнього вияву почуттів. Кращими ролями Шостаківської стають Олеся, Домаха, Зінька - героїні п'єс Кропивницького "Олеся", "Зайдиголова", "Дві сім'ї".
   Критики бачать чарівність і темперамент актриси, достовірність створених нею образів. Львівський журнал "Зоря" за 1894 р. пише: "Дивлячись на артистку, ви бачите перед собою дівчину або молодицю, страждаючу не на показ, а від того, що їй тяжко і гірко. Мова артистки дуже гарна, а в грі її лиця неначе в дзеркалі відбиваються найменші вирази горя або радості". Ставши зрілим майстром, актриса підкорювала глядачів природністю і простотою, професіоналізмом, притаманним школі Кропивницького. Режисер Д.Колісніченко бачив Ю.Шостаківську "актрисою великого драматизму". Граючи Наталю Лимерівну ("Лимерівна" Панаса Мирного), Варку і Софію в "Безталанній" Карпенка-Карого, Оксану ("Доки сонце зійде..." Кропивницького), вона справляла незабутнє враження, а в ролі Марусі Богуславки сягала таких висот, що її порівнювали з самою Заньковецькою.
   Оригінальний самобутній митець, Юлія Степанівна стала опорою для свого чоловіка Д.Гайдамаки. У створеному ним колективі її любили та поважали. Трупа жила як велика родина: разом долали труднощі, разом, в домі Гайдамаків, святкували творчі перемоги, сімейні свята. Трупа Гайдамаки виступала у Владикавказі, Ставрополі, Ростові-на-Дону, Кишиневі, Москві, Петербурзі, Орлі, Єлисаветграді... В різний час в ній гастролювали М.Кропивницький, М.Заньковецька, Г.Затиркевич.
   Талановите подружжя знали і на радянській сцені. В середині 30-х років XX століття актори виступали у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Т.Шевченка. Цікаво, що в одному з перших радянських звукових кінофільмів "Наталка Полтавка" Юлія Шостаківська зіграла роль Терпелихи.

 

 

Ніна Черняк

 

 

"Народне слово", 11.08.2011