Статті

pub144

  П'ятого вересня Сулейман-паша знову здійснив атаку на Шипку, але і вона теж була відбита росіянами. Потім розпочалось так зване шипкинське сидіння, що проходило в умовах зимових холодів і снігових заметів. Під час цих подій російська армія втратила великі сили, зокрема від холоду та хвороб. Відомий російський художник-баталіст Василь Верещагін написав картину "На Шипці все спокійно", на якій можна побачити ці героїчні і трагічні події.

   Однією із важливих віх війни були блокада і взяття Плевни (8 липня - 28 листопада 1877 року). Це був головний опорний пункт турків, який загрожував російським переправам через Дунай біля Сістово (Плевна знаходилась за 60 км від Сістово). Російські війська здійснили три невдалі штурми Плевни. Після цього було прийнято рішення перейти до блокади турецької цитаделі. Для цього загін генерала Й.Гурка заволодів турецькими укріпленнями на дорозі, що вели до Плевни. В середині жовтня фортецю було повністю блоковано. Роботами по блокаді керував талановитий інженер-фортифікатор генерал Е.І.Тотлебен (1818-1884), який відзначився ще під час Кримської війни.
28 листопада Осман-паша намагався вирватися із фортеці нічною атакою, але вона була успішно відбита російськими військами. Поранений під час прориву Осман-паша у цей же день капітулював. Турки втратили в Плевні полоненими 50 тис. чоловік, а у росіян вивільнилось 100 тис. чоловік, що були перекинуті командуванням на інші ділянки фронту.
   Однією з найгероїчніших сторінок війни був перехід через Балканські гори російських військ під загальним командуванням великого князя Миколи Миколайовича 13-28 грудня 1877 р., в ньому брали участь більше 130 тисяч чоловік. Наприкінці того року на Балканах склалася сприятлива ситуація для переходу російської армії в наступ, її загальна чисельність склала 314 тисяч чоловік проти 183 тисяч у турків. Крім того, взяття Плевни і перемога при Мечці забезвійськ від турків у Північній Болгарії, але зима різко знизила можливості наступальних дій. На Балканах тоді лежав глибокий сніг, лід, і гори в ту пору вважались непрохідними. На військовій раді армії 30 листопада 1877 р. було вирішено форсувати Балкани взимку. Зимівля солдат у горах означала б їх вірну загибель. Якби армія зійшла із перевалів на зимові квартири, то навесні вона змушена була б штурмувати знову балканські кручі. Тому було прийнято рішення спуститися з гір, але в іншому напрямку, на Стамбул.
   Для штурму Балкан виділялось декілька загонів, із них два головні - Західний і Південний. За задумом російського командування, Балкани проривались на широкому фронті (до 200 км) одразу в декількох місцях, щоб не дати змоги турецькому командуванню надійно закрити їх на одній ділянці.
   Після майже піврічного топтання під Плевною росіяни несподівано зірвались з місця й буквально за місяць виграли кампанію, шокувавши Європу і Туреччину. Честь першим форсувати Балкани випала на долю численного Західного загону (70 тис. чол.) генерала Й.Гурка, який 13 грудня 1877 р. розпочав свій знаменитий похід. Війська було розділено на декілька колон, кожна з яких штурмувала Балкани на своїй ділянці. Через заметіль у горах загін витратив на перехід вісім днів замість запланованих двох. Південний загін генерала Радецького (40 тис.чол.) перейшов у наступ на південному напрямку від Шипки. А вже 23 грудня війська генерала Гурка без бою зайняли Софію, що майже 500 років знаходилась під османською окупацією.
   Цей похід через вкритий снігом і скований льодом Балканський хребет став військовим подвигом, рівний якому рідко зустрінеш в історії. До речі, єдиний зимовий перехід через Балкани з метою розгромити турків у Фракійській рівнині намагався здійснити в середині XV століття знаменитий угорський полководець Янош Хуньяді, але його війська, зломлені негодою і стійкою обороною турків, змушені були відступити. До речі, перейти Балкани взимку, здолавши снігову стихію і турецьку оборону, вдалося лише через 400 років Російській армії.
   Останню невдалу спробу затримати російські війська турки зробили під Філіппополем. Через три дні після цього росіянами було зайнято Адріанополь. Туреччина була змушена просити миру.

 

  

Олександр КРОТОВ,
завідуючий відділом Кіровоградського
обласного краєзнавчого музею

 

"Народне слово", 21.04.2011