Статті

  26 серпня 2010 року виповнюється 85 років з дня народження нашого земляка Петра Юхимовича Тодоровського (на знімку) - українського і російського кінооператора, кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв УРСР, народного артиста РРФСР.
  Народився майбутній кіномитець 1925 року на Кіровоградщині, у м.Бобринці. З цього міста пішов на фронт. У 1954 році закінчив ВДІК (операторський факультет). У 50-70-ті роки працював на Одеській кіностудії спочатку кінооператором, а згодом - кінорежисером. З тих пір Одесу ніколи не забуває. Адже Одеса - повернення в молодість, Одеса - щасливі дні кохання. Творча наснага ніколи не залишала його в цьому місті.   Знайомство з одеситкою Міррою переросло у велике кохання. У цьому місті у них народився син Валерій, котрий пішов стежкою батька і став відомим кінорежисером і продюсером.
  Кажуть, одна ластівка не робить весни. У 1956 році Тодоровський зняв фільм "Весна на Зарічній вулиці". Весна присутня не тільки в його назві. Фільм знаменував собою оновлення кінематографа, творчу роботу молодих, які прийшли в кіномистецтво зі своїм особистим сприйняттям життя. Історія кохання простого робітника Саші Савченка до молодої вчительки Тетяни Сергіївни вразила глядачів новизною та свіжістю трактовки теми. У фільмі ми бачимо реальний побут квартир, реальне життя вулиць, реальний заводський цех. У цьому - головна риса зримої атмосфери фільму. І цю рису підкреслює талановита і точна робота операторів Р.Василевського і П.Тодоровського.
  Серед операторських робіт нашого земляка - фільми "Два Федори" (1958), "Спрага" (1960), котрий удостоєний другої премії за операторську роботу на Всесоюзному кінофестивалі у 1960 році, "Ніколи" (1962).
  Його фільм "Вірність" (1965) проникнутий глибоким ліризмом і тонким гумором. До речі, сценарій до нього написаний Булатом Окуджавою. Фільм удостоєний премії Міжнародного кінофестивалю у Венеції, премії Всесоюзного кінофестивалю у 1966 році.
  У 1970-му вперше знявся як актор у телефільмі "Був місяць травень" (постановка М.Хуциєва, сценарій Г.Бакланова).
  З 1975-го Тодоровський - режисер кіностудії "Мосфільм". Для талановитого кіномитця характерні соціальна і психологічна точність у змалюванні життєвих конфліктів, вміння побачити поетичне у повсякденному.
  Тодоровський зняв фільми, які користуються великою глядацькою симпатією і любов'ю: "Фокусник" (1967), "Міський романс" (1970), "Остання жертва" (1975), "В день свята" (1978), "Кохана жінка механіка Гаврилова" (1981), "По головній вулиці - з оркестром" (1986), "Інтердівчина",     "Військово-польовий роман" (1984), "Анкор, іще анкор" (1993) та інші.
  Фільми Тодоровського часто-густо автобіографічні. Адже в кожен із них він вкладає свій життєвий досвід, пропускає через себе. Музику до них практично пише сам, хоча композитором себе не вважає. Причому пише музику одночасно зі сценарієм.
  Петро Юхимович згадує: "Пам'ятаю, писав "Військово-гіольовий роман" і ...заглохло. Два місяці не писалось. Але одного разу, ось так сидячи, придумав стилізацію до воєнної мелодії - "Ріо-Ріта". Потім на знімальному майданчику з'явилася друга пісня, яка стала у фільмі неначе другою дійовою особою, сильним додатковим фактором. Це відіграло головну роль. Виник образ Проскурша".
  Згадаймо дивовижні, трепетні мелодії Тодоровського до фільмів "По головній вулиці - з оркестром", "Анкор, іще анкор".
  Одного разу, прочитавши сценарій під назвою "Повія", кіномитець захотів спробувати себе в незвичному та жорстокому матеріалі. Пізніше зізнався: "Через два місяці зрозумів, що про повій нічого не знаю. Тільки професійна гордість не дозволила мені кинути роботу над картиною". За фільм "Інтердівчина" наш земляк Петро Юхимович Тодоровський був удостоєний "Ніки", "Сузір'я" та спеціального призу Міжнародного кінофестивалю в Токіо.
  У 1998-му поставив мелодраму "Ретро утрьох" - римейк картини Роома "Третя Міщанська". Тиждень російського кіно, який пройшов в Одесі, відкрився новим фільмом Петра Тодоровського "Життя повне утіх". Прем'єра пройшла з аншлагом. Фільм знайомить глядачів з не дуже щасливою долею трьох жінок, котрі проживають у комунальній квартирі.
  - Мені захотілося опинитися тільки в такій атмосфері. Чи то це час путчу 90-х, чи то щось подібне. Адже і зараз ми живемо під страшним пресом, коли безкарно вбивають людей! Фільм задуманий як трагікомедія, своєрідні "Дні Турбіних", - згадує Петро Юхимович.
  В одному з інтерв'ю Тодоровський поділився своїми творчими планами: "Є у мене одна історія, яку мрію зняти все життя; про голубів, які живуть в Одеському оперному театрі. Дуже хороша історія..." Наш земляк - автор сценарію 12-серійного телефільму "Курсанти" (2003 р.)
  П.Ю.Тодоровському - 85. Він належить до когорти чесних і працьовитих сподвижників. 85 - довгий і тернистий шлях. Але щасливий той, хто його пройшов.

 

Валентина ДАЦЬКА,
співробітник науково-освітнього відділу обласного краєзнавчого музею

 

 

"Народне слово", 29.07.2010