Статті

 Серед тих героїв, хто визволяв нашу Батьківщину від фашистів, був і наш земляк - житель села Косівки Олександрійського району Олександр Тимофійович Шульга.
  Народився Олександр 22 вересня 1910 року. Ще з малих літ довелося йому пізнати, по чім кусень хліба, та все ж він зумів тяжку сільську працю поєднати із навчанням. Школу відвідував взимку, паралельно навідуючись до сільської читальні, котра була чи не єдиним зв'язком зі світом.   Після закінчення школи Олександр вступив до Центрального інституту праці. Отримавши диплом, вчителював у рідному селі. Та ніяк не міг залишатися осторонь тодішніх подій у країні й світі. Ця небайдужість привела його до співпраці з районною газетою. Спочатку був позаштатним кореспондентом, а трохи згодом його запросили на постійне місце до редакції. Дев'ятирічну журналістську діяльність перервала війна. Олександр замість головного редактора підписав до друку останній перед окупацією номер газети, мав намір евакуюватися з родиною до Донбасу.
  Та не минув він ворога - отримав тяжке поранення. Після одужання був направлений на навчання до військово-політичного училища, по закінченні якого служив у полку гвардійських мінометів (славетних "катюш"). Будучи заступником командира дивізіону з політичної частини, Олександр брав участь у боях за Сталінград, Курськ, Білорусію, Польщу. Коли дійшов до Східної Пруссії, там його зустріла Перемога.
  Вся військова служба Олександра була наповнена великою кількістю героїчних вчинків. Не залишив він її і по закінченні війни. Олександра Тимофійовича призначили начальником санітарного потяга, котрий вивозив поранених з території Німеччини в СРСР.
  Демобілізувавшись, приїхав до Донбасу, а потім повернувся на Кіровоградщину. Тут працював у Витязівській МТС, в органах влади Витязівки та Онуфріївки. Згодом очолив одне з відстаючих сільських господарств, на банківському рахунку якого на той час був дев'яносто один карбованець. Невдовзі Олександр Тимофійович вивів господарство в одне з передових.
  Перебуваючи вже на пенсії, ветеран проводив регулярну роботу з молоддю, писав статті у місцеву пресу, зокрема на воєнну тематику.
  Проживши таке активне і насичене життя, Олександр Тимофійович пішов з нього, не доживши до свого вісімдесятиріччя. Про таких трудолюбивих і відданих своїй державі людей, мабуть, і треба пам'ятати.

 

М.ШУЛЬГА,
екскурсовод І категорії відділу науково-освітньої роботи обласного краєзнавчого музею

 

 

"Ветеран", 22.04.2010