Статті

   І знову маю заспокоїти кіровоградців: ремонт та реставрація ще однієї пам'ятки архітектури -приміщення обласного краєзнавчого музею - відбуваються згідно з відповідними нормами і вимогами. Напередодні читачі газети телефонували в редакцію й обурювалися, ніби "в музеї ломами збивають ліпні прикраси, вікна міняють на пластикові і тонують під дерево" тощо. Це не могло нас ле стурбувати, тож ми вирішили безпосередньо пересвідчитись, у "варварських методах ремонтників".    Вікна дворового фасаду і справді міняють на пластикові, тонуючи їх у чорний колір, тобто той, у який були зафарбовані дерев'яні віконні рами, котрі з часом стали непридатними. У розріз із проектом реставрації музею це ніякою мірою не йде: старі віконні рами були звичайної теслярської роботи і не являли собою щонайменшої художньої цінності. Інша справа - вікна на головному фасаді, прекрасні зразки художнього різьблення по дереву і модернової орнаментики, їх ніхто не чіпатиме. Оброблені розчинами, які убезпечать їх від подальшого руйнування, вони і надалі радуватимуть своїми формами кіровоградців та гостей міста.
   Щодо ліпних прикрас. Частину з них і справді знімають, ця ліпнина буде замінена на заново відлиті блоки за вторинними формами (первинні - це ті, за якими вони відливалися під час спорудження будинку). Вторинні форми практично забезпечують повну відповідність оригіналу. Зрозуміло, що до такої заміни слід вдаватися лише у крайніх випадках. Зауважу, що до декоративних рельєфів реставратори ставляться досить делікатно: я бачив на підлозі акуратно складену з уламків ліпну розету, зняту зі стелі, з якої і відливатимуть форму нової, котра займе її місце. А знімаються ліпні деталі ті, які зруйновані, - це в тих місцях, де дерев'яні балки прогнили, стеля почала осідати і потрібно було зміцнювати перекриття.
   Будівельники на місце прогнилих дерев'яних балок проклали металеві, не втручаючись у ті ділянки, де старі балки слугують нормально й досі. Загалом, заміні підлягає значна частина перекриття, але над кімнатами, прикрашеними декоративною ліпниною, не так і багато. Загальний декор від того не стане гіршим та не перестане бути меморіальним.
   Інтер'єр музейного будинку якщо й не унікальний, то принаймні високохудожній. У проекті "робочого ремонту Кіровоградського обласного краєзнавчого музею", виготовленому ЗАТ "Кіровоградський інститут "Міськбудпроект", передбачено зберегти його у первісному вигляді. Щоправда, не знаю, чи е там рядок про зняття нашарування фарб минулих років з кахлів у одній з кімнат. Якщо такого й немає - це десь дрібничка у фінансовому відношенні, то хотілося, щоб реставратори усе ж повернули цим кахлям той вигляд, який вони мали при встановленні.
   Роботи виконує приватне підприємство "Ніфа", контролює їх як замовник управління капітального будівництва облдержадміністрації. Як запевняє директор музею Тамара Григор'єва, будівельниками вона задоволена. Турбує її інше. Згідно з кошторисом, на ремонтно-реставраційні роботи треба витратити шість мільйонів гривень. У цінах сьогоднішнього дня - це вже близько семи мільйонів. Минулого року з обласного бюджету на них було виділено 895 тисяч, нинішнього - 0,6 мільйона, їх вистачить усього на три місяці роботи. Керівництво області звернулося до Міністерства фінансів з, проханням надати грошову допомогу для прискорення ремонту музею. Поки що відповіді немає. А десь на черзі - внесення змін до Державного бюджету у Верховній Раді (сподіватимемося, що вона нарешті запрацює). Отож, те, чи відреагує Мінфін на звернення кіровоградської влади, значною мірою залежатиме і від позиції народних депутатів, котрі мають зв'язки з Кіровоградщиною.
   А поки що музей закритий для відвідувачів. Акценти своєї діяльності він переніс на свій філіал "Хутір Надія" та відділ - меморіальний музей Марка Кропивницького, в заклади міста. Тож будемо чекати, коли відновлений будинок краєзнавчого музею з новою, створеною відповідно до сучасних вимог, експозицією гостинно відчинить двері для масового відвідувача.

 

Броніслав КУМАНСЬКИЙ

 

 

"Народне слово", 4.03.2008