Статті

pub005

   Напевне, я не дуже помилюся, коли скажу, що мистецтво батика - це жіноче мистецтво. Не тому, що декоративні тканини природно захоплюють насамперед жінок, а тому, що створення художнього образу - конкретного чи абстрактного - на межі прикладного і образотворчого мистецтва потребує гармонії, особливо тонкого відчуття кольору й матеріалу, імпульсивної фантазії, притаманної саме жінці. А робота у такій складній техніці вимагає знову ж таки суто жіночого терпіння і працелюбності, тоді як сильна стать більше схильна до настроєвих імпульсів.

   І, напевне, не дуже помилюся, коли скажу, що батик упевнено ввійшов у мистецьке життя Кіровограда, заявляючи про себе все новими й новими роботами. Достатньо назвати ім'я Наталії Федоренко, заслуженої художниці України, лауреата обласної премії імені Якова Паученка, її неповторні художні тканини, щоб стверджувати: нам є тут чим похвалитися. А вона ж не одна. Пригадаймо Марію Церну, інших, у тому числі й зовсім молодих представниць "цеху художнього розпису тканини", які працюють у техніках холодного та гарячого батика на шовку, батисті тощо. І чиїми роботами ми милуємося на обласних виставках, дивуючись широкому діапазону творчого польоту авторів: від квіткових до архітектурних мотивів чи складних композицій, котрі то сягають глибини тисячоліть, то повертають нас у день сьогоднішній з його спомином про недавнє минуле. Так, одна з експозицій батика мала назву "Образи старого міста" (Катерина Гусєва).
   Рідному краю присвятила серію робіт і Наталія Завалій, експозиція робіт якої "Минуле і сучасне Кіровоградщини" відкрилася днями у виставковій залі обласного Центру народної творчості.
   Наталія Валеріївна - не новачок у мистецтві. Випускниця Кіровоградського педагогічного університету ім.Винниченка, вона вже демонструвала своє мистецтво в Кіровограді (не раз), у Києві і Черкасах, у музеї Богдана Хмельницького в Чигирині. Серію робіт про своє місто вона підготувала до його 250-річчя і тему цю не полишає й до сьогодні. Як на мене, то на особливу увагу заслуговують ті її тканини, які відтворюють зруйновані храми - Успіння Пресвятої Богородиці, Святих апостолів Петра і Павла, Знамення Пресвятої Богородиці та інші, втрачені в роки войовничого атеїзму. Характерна деталь для цих творів - обрамлення архітектурного зображення квітами, занесеними до Червоної книги: паралелі, котрі пояснень не потребують.
   Частину з того, з чим ми ознайомлювалися раніше, кіровоградці можуть побачити на даній виставці, де представлено три десятки творів активної учасниці обласного творчого об'єднання майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та художників-аматорів "Дивосвіт" обласного Центру народної творчості та міського творчого об'єднання "Єлисаветградський узвіз".

На знімку: Наталія Завалій.

 

Броніслав КУМАНСЬКИЙ, Ігор ДЕМЧУК (фото)

 

 

"Народне слово", 24.01.2008