Статті

pub006

   У роки Великої Вітчизняної війни Героями Радянського Союзу стали майже дві з половиною тисячі льотчиків, а шістдесят п'ять із них нагороджені Зіркою Героя двічі. Серед них - наш земляк Олексій Юхимович МАЗУРЕНКО. Третього липня йому виповнилось би 90 років.
   Народився Олексій Юхимович у селі Ленінка Устинівського району, в сім'ї селянина. Після закінчення Устинівської середньої школи працював помічником майстра вугільної шахти "Октябрьская революция" міста Шахти Ростовської області, з 1938 року навчався в аероклубі. 1940 року закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище. Сюди він мріяв потрапити, щоб здійснити свій намір - стати льотчиком.
   За роки війни наш земляк пройшов шлях від льотчика-винищувача до командира штурмового авіаполку. У грудні 1941 року молодший лейтенант Олексій Мазуренко у складі 57-го штурмового авіаційного полку здійснив 43 бойових вильоти. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно йому 23 жовтня 1942 року.
   Будучи командиром 7-го гвардійського авіаційного полку (9-та штурмова авіаційна дивізія ВПС Балтійського флоту), гвардії полковник Мазуренко до середини серпня 1944 року здійснив ще 159 бойових вильотів, особисто потопив 8 кораблів противника та 22 - у групі. Льотчики цього полку наносили нищівні удари по аеродромах, залізничних вузлах, резервних пунктах противника. Олексій Мазуренко водив літак "на відмінно" - і в складних погодних умовах, і в різну пору доби. Багато пам'ятних вильотів на рахунку Олексія Юхимовича. Особливо часто згадував він свого друга Петра Ігашова - першого повітряного Матросова Балтики. Усі подальші перемоги Мазуренка - то помста і за Петра Ігашова.
   В одному з нагородних листів, який зберігається у Гатчинському військово-морському архіві, говориться про те, що в 45 бойових вильотах наш земляк особисто і в групі знищив 10 танків, 115 автомашин, 17 зеніток, 18 бронемашин, 10 гармат, сотні гітлерівців. Скупі рядки, невибагливі слова, та з них виростає образ вольового, безстрашного льотчика, талант якого розкрився у роки війни.
   5 листопада 1944 року Олексія Мазуренка було нагороджено другою Золотою Зіркою Героя. Протягом війни він здійснив 315 бойових вильотів. Радісне свято Перемоги зустрів у 1945 році поблизу острова Борнхольм.
   Війна залишилася позаду. 1949 року закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси авіації ВМФ, 1952 - Військово-морську академію. Командував авіаційним полком, дивізією, працював у Центральному апараті ВМФ.
   З 1972 генерал-майор авіації Мазуренко - у запасі. Жив у місті-герої Ленінграді (з 1991 року - Санкт-Петербург). Багато часу приділяв військово-патріотичному вихованню молоді.
   Нагороджений орденами Леніна, трьома - Червоного Прапора, Ушакова II ступеня, двома - Вітчизняної війни II ступеня, Червоної Зірки, українським орденом Ярослава Мудрого V ступеня, медалями.
   11 березня 2004 року двічі Героя Радянського Союзу, почесного громадянина міста Санкт-Петербурга Олексія Юхимовича Мазуренка не стало. Похований він у Санкт-Петербурзі на Нікольському кладовищі.
   Бронзовий бюст двічі Героя Радянського Союзу установлено в Устинівці Кіровоградської області.

 

Валентина ДАЦЬКА,
співробітник науково-освітнього відділу обласного краєзнавчого музею

 

 

"Вечірня газета", 22.06.2007