Статті

pub046

   В 2006 р. виповнюється 115 років від дня народження Михайла Михайловича Завадовського - біолога, лауреата Державної премії СРСР, академіка ВАСГНІЛ. Ця людина поєднувала в собі здібності видатного теоретика і блискучого експериментатора. Ембріолог, ендокринолог, генетик, він створив школу біологів, яка дала цілу плеяду видатних вчених, працюючих в різних областях біології. Це пюдина, життя якої було постійною боротьбою за чистоnу науки і... правду.    Михайло Завадовський народився в селі Покровсько-Скоршиєво Єлисаветградського повіту Херсонської губернії 29 (17) липня 1891 р. в сім'ї поміщика. Рано залишився без батька, мати з чотирма дітьми переїхала в Єлисаветград. Тут хлопець здобув середню освіту в реальному училищі. Цікавився природничими науками, читав книги В. Шимкевича, знайомився з творами Агафонова, вивчав праці Ч. Дарвіна, К. Тимірязєва, Д. Уолмса.
Закінчивши училище в 1908 р., Михайло вступив до Московського університету на фізико-математичний факультет за спеціальністю експериментальна біологія. З захопленням слухав лекції зоологів М. А. Мензбіра, Н.К.Кольцова, Г.А.Кожевнікова і особливо П.Н.Лєбєдєва. Свою першу книжку "Стать і розвиток ознак" (1922) М. М. Завадовський навіть присвятив П. Н. Лєбєдєву. Його слова, що студент повинен "не вчиться, а вчить самого себе", стали девізом Михайла Михайловича.
   Ще студентом Завадовський відвідував практикум по зоології Н. К. Кольцова. Проведення експериментів пробудило у молодого вченого інтерес до розшифровки багатьох невивчених питань, пов'язаних з розвитком живих організмів.
   В 1914 році Михайло закінчив університет і отримав диплом першого ступеня він давав можливість вибирати напрямок у науці, який зацікавив дослідника. В цей час майбутній вчений багато уваги приділяв роботі: працював асистентом в лабораторії професора Н. К. Кольцова і одночасно викладав зоологію на Вищих жіночих курсах.
   В 1919 році Завадовський вже завідує кафедрою в Педагогічному інституті в Москві. В заповіднику Асканія-Нова він проводив експериментальну роботу по перетворенню - не дивуйтесь - статі у птахів і тварин. Ці дослідження пізніше Завадовський продовжив в Таврічному університеті в Сімферополі, де він читав курс експериментальної біології та генетики. Саме ці роботи допомогли виявити властивості ендокринної системи.
   Михайло Михайлович в 1923 році вже був досить відомим вченим, тож очолив Московський зоопарк. Завдяки його енергії зоологічний сад із звіринця було перетворено в прекрасний заклад, де розгорнуто наукову роботу. В лабораторії експериментальної біології він організував новий напрямок наукової роботи - причинне вивчення індивідуального розвитку організму. Практикум, який він там вів, носив незвичайний для біологічного факультету характер. На ньому Завадовський вперше почав проводити хірургічні операції з ендокринними залозами. Ці дослідження лягли в основу його монографії "Динаміка розвитку організму".
   В 1929 р. Михайло Михайлович очолив лабораторію фізіології розвитку у Всесоюзному інституті тваринництва, де відкрився талант допитливого дослідника. Тут він вивчав проблеми регуляції статевої функції. В результаті була показана можливість штучної овуляції і поліовуляції і, відповідно, підвищення багатопліддя у овець і корів шляхом застосування гонадотропних препаратів, вивченні особливості транспортування зародків та сперми по статевих шляхах самок, оброблених гормональними препаратами, проведені фундаментальні дослідження по гормональній регуляції статевої функції самок свійських тварин. Смілива постановка нових проблем, відкриття закономірностей в регуляції функції розмноження свійських тварин стали основою для присудження Завадозському рішенням Президії ВАСГНІЛ від 2 листопада 1934 р. вченого ступеня доктора біологічних наук. З 1935 р. він став дійсним членом, а потім - віце-президентом ВАСГНІЛ, яку очолював тоді академік Н.І. Вавілов.
   Поряд зі справжніми борцями за прогрес в науці з'являються інші борці, мета яких - будь-якою ціною добитися визнання своїх ідей. Мова йде про сумнозвісного Лисенка. Завадовський вперше почув про агронома Лисенка в 1934 році, і згодом в нього виникли принципові розбіжності з ним. Михайло Михайлович був одним із перших, хто виступив у пресі проти ідей Лисенка. Деякий час Завадовський виконував функції віце-президента, працюючи разом з Лисенком, але людині, яка звикла відкрито і чесно висловлювати свої думки, було дуже тяжко працювати з такою людиною. Його спроби хоч якось зберегти справжнє наукове спрямування в зоотехнічній науці не мали успіху. Через безвихідь М.М. Завадовський подав заяву про звільнення з посади віце-президента.
   На одному із засідань Президії ВАСГНІЛ, куди Михайло Михайлович був запрошений, він попросив слово і безстрашно виступив проти дій і ідей Лисенка: Через два дні в газеті "Соціалістичне землеробство" була опублікована стаття під назвою "Учений, який не приносить користі державі", де говорилось, що Завадовський не вчений, що його робота з паразитичними червами нічого не варта, а робота по перетворенню статі украдена на Заході. Головним пороком визначалась віра в існування гена.
   Поєднуючи роботу в ВАСГНІЛ та ВІТе, Михайло Михайлович зі співробітниками вивчає проблеми регуляції статевої функції самок. Заслуга М. М. Завадовськото полягає в тому, що, на відміну від відомих в той час факторів, впливаючих на функцію розмноження, він вперше запропонував шлях впливу на статеву активність тварин за допомогою ендокринних факторів. Вінцем цієї розробки був метод підвищення багатопліддя свійських тварин. Михайло Михайлович провів тяжку роботу по впровадженню у виробництво цього методу (значних результатів досягли кара-кулеводи радгоспу "Чим-Курган" під керівництвом А.С. Мєсяцева).
   В 1940 р. М.М. Завадовський був нагороджений Великою золотою медаллю Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Але, не дивлячись на успіхи, переслідування вченого з боку ВАСГНІЛ продовжувалась, в хід йшло все: друк, публічні образи, його притягали до суду за спізнення, лабораторія ВІТа була розпущена, обладнання, куплене М.М. Завадовським в Німечинні на власні кошти, було вивезено.
   Слід відзначити, що успіхи робіт по багатопліддю давали такий економічний ефект, що про них не можна було мовчати. Тож в 1946 р. рішенням Ради народних комісарів дійсному члену ВАСГНІЛ М.М. Завадовському присуджується Державна премія II ступеня за видатні роботи в області науки в 1943- 1944 рр. За підготовку кадрів в МДУ М.М. Завадовський нагороджується й орденом "Трудового Червоного Прапора".
   Здавалось, що новий напрямок завойовував собі права: створена школа М.М. Завадовського, надруковано оільше 400 робіт, пріоритет радянської науки по динаміці розвитку визнаний у всьому світі. Генетична наука досягла значних успіхів. Праця наших генетиків обіцяла висунути країну на передній план світових досягнень. Але до справи втрутились могутні інстанції, що одностайно приєднались до вчення Т.Д. Лисенка. Академік і його прихильники завоювали підтримку керівництва партії і держави, робили все можливе, щоб дискредитувати генетику. Після сесії ВАСГНІЛ 1948 р. генетика у нашій країні припинила своє існування як наука.
   В серпні М.М. Завадовський був звільнений із МДУ. Підготовлена до друку книга "Теорія і практика гормонального методу стимуляції багатопліддя сільськогосподарських тварин" так і не була надрукована. Великий вчений, біолог, повний сил і наукових замислів, залишився без роботи.
   В червні 1954 р., після багаточисельних записок, сільськогосподарський відділ ЦК КПРС прийняв рішення про відкриття в ВІТІ лабораторії фізіології розвитку сільськогосподарських тварин, яку в 1955 р. очолив М. М. Завадовський. В останні роки життя всі сили Завадовський віддав доказам нешкідливості гормонального методу.
В лютому 1957 р. Михайло Михайлович здав свою останню доповідь на зборах ембріологів. 28 березня 1957 р., на 66-му році життя, вчений помер... Він похований в Москві.
   Пам'ятають нашого видатного земляка всі, хто займається методами стимуляції багатопліддя тварин. Бо він був першим.

 

Біографію земляка з великою цікавістю вивчала Яніна Частакова,
старший науковий співробітник Кіровоградського обласного краєзнавчого музею

 

 

"Молодіжне перехрестя", 27.07.2006