Статті

   Виставкові зали чигиринського музею Богдана Хмельницького знову приймають гостей. Днями тут відбулась призентація робі кіровоградської художниці Наталі Завалій.
   Їх авторка, за фахом учитель малювання, працює екскурсоводом Кіровоградського краєзнавчого музею, щоденно знайомить його відвідувачів із чарівним світом природи свого краю, а нині запропонувала увазі чигиринців свою четверту виставку робіт під ліричною назвою "Мелодії душі".    На своїх полотнах, виконаних в техніці складного батика, художниця зобразила нині неіснуючі, зруйновані або перебудовані архітектурні будівлі Кіровограда в обрамленні зникаючих квітів, які занесенні до Червоної книги України.
   Тонкощі творчого задуму та глибокий символізм, яким сповненні картини, обумовлснні тим, що авторка готувала їх до 250-ї річниці рідного міста, в яке вона залюблена до глибини своєї ліричної душі.
   - Квіти - це творіння природи, а творіння рук людських - будівлі, архітектурні шедеври. Проте й ті, й інші чомусь зникають під впливом теж людських рук. А мені все це хочеться зберегти, - сказала на відкритті своєї виставки Наталя Завалій.
   Для цієї святкової справи збереження багатств рідної землі художниця обрала не легкий шлях, адже техніка батік в живопису - одна з найскладніших. У ній картина не просто з'являється на світ з-під вправного руху пензля, вона народжується від складних перетворень тканини, впливу фарбування та воскового розпису.
   Хоча батьківщиною батика вважається Індонезія, цей вид живопису незалежно розвивався і на інших континентах. Аналогом цієї техніки в Україні є наша традиційна писанка. Тож роботи кіровоградської художниці сприймаються, як щось рідне і давно знайоме, органічно притаманне національному українському колориту - і в архітектурних обрисах старого Єлисаветіраду, і в мініатюрах на східну тематику, і в барвистому різнотрав'ї біля архаїчних українських хаток.
   На призентації виставки до Наталі Завалій зі словами вдячності та захоплення звернулась заступник голови РДА Тамара Чайка, заступник генерального директора НІКЗ "Чигирин" Галина Мартинова, директор музею "Холодний Яр" Богдан Легоняк, знайомі, друзі та ті, кого не залишила байдужіми її витончена творчість. А теплі палкі жоржини в руках художниці, перекликаючись із пастельною ніжністю квітучих п полотен, продовжували створювати ніжну мелодію душі, зачаровуючи погляди відвідувачів виставки та кличучи до творіння нових картин, сповнених тихого смутку за втраченим і світлої надії про збережене.

 

Н.ЛЕБЕДЕНКО

 

 

"Чигиринські вісті", 5.10.2005