Новини

1

24 червня 2019 року о 12.00 у відділі мистецтв ОУНБ ім. Д.І. Чижевського, за участі колекціонерів, науковців, краєзнавців, працівників музеїв і бібліотек, ЗМІ та зацікавлених громадян відбулося відкриття виставки “Кам'яні шати міста. Цегла Єлисаветграда-Єлисавету”. Презентація оригінальної виставки присвячена 265-тій річниці закладання фортеці Св. Єлисавети та є спільним проектом обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І. Чижевського та Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

 

В історичному центрі Кропивницького збереглися одно - або двоповерхові споруди, які забудовувались у XIX та першій половині XX ст. і більшість з яких є пам’ятками архітектури. Але з плином часу вулиці нашого міста змінюються. Багато будинків, які створювали неповторний колорит нашого міста, зникли в результаті пожеж, воєн, революцій, хаотичної чи планомірної забудови. Зберегти для майбутніх поколінь хоча б уламки історії – таку мету ставлять перед собою поціновувачі Філобрікії («брікс» – цегла англійською, «філо» – любов грецькою). Адже цегла, яка лишається після руйнування старих будинків, – це не просто будівельний матеріал, а безцінні «німі свідки» історії, які багато чого можуть розповісти допитливій людині. Особливо якщо вони з клеймом виробника. Перші цегляні клейма з’явилися ще в стародавні часи, коли під час будівництва Вавилону цар Навуходоносор наказав ставити на цеглі позначку з його ім’ям. В Україні ж найдавніші клейма-позначки зустрічаються на давньогрецькій цеглі в причорноморських античних містах Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї. Можна побачити такі клейма і на цеглі-плінфі княжої доби в Київській Русі. Переважно це «тризуби» Рюриковичів. Пізніше тризуби зустрічаються лише на клеймах часів визвольних змагань 1917-1921рр у Кам’янці-Подільскому, коли місто було столицею УНР. З часу своєї появи і поширення на теренах нашого краю (з другої пол. XIX ст..) клеймо не тільки своєрідна гарантія якості від виробника, але й відповідна реклама його продукції. Якщо хтось з виробників поставляв на будівництво браковану цеглу, його одразу можна було вирахувати за клеймами на ній. Отже, кожна цегельня намагалася не тільки не поступатися іншим у якості, але й перевершити конкурентів красою і дизайном свого товарного знаку. Серед клейм, що дійшли до нашого часу, трапляються справжні витвори мистецтва.

Основу новоствореної виставки складають зразки цегли другої половини ХІХ - початку ХХ століття та інші будівельні матеріали, зібрані колекціонером-краєзнавцем Юрієм Тютюшкіним. Протягом 1990-х років від Юрія Володимировича до фондів обласного краєзнавчого музею надійшло 34 цеглини та 2 черепиці. Це стало поштовхом до зацікавленості музейних співробітників до збирання подібних матеріалів. До цього залучилися і інші місцеві краєзнавці (Роман Любарський - 7, Вадим Смотренко - 15, Володимир Анастасьєв - 6, Павло Босий - 11), які також до фондів музею передали низку майбутніх експонатів.

На сьогодні колекція представлена звичайною та вогнетривкою цеглою з| клеймами, облицювальною і тротуарною плиткою, архітектурно-декоративними виробами (черепиця, бруківка, кахлі елементи оздоблення) у загальній кількості 250 одиниць. Унікальна колекція, що збиралася протягом тридцяти років, подарована краєзнавчому музею. Вона значно поповнить музейну колекцію будівельних матеріалів, завдяки яким зростало і прикрашалося наше місто у XIX – на початку XX століття. Найцінніші експонати виставки — цеглина з усипальні героя франко – російської війни 1812 року Георгія Емануеля, метлахська плитка закордонного виробництва (MARTIN FRERES MARSEILLE, 1882 год, Франція), зразки продукції різних цегляних заводів Півдня України з фірмовими клеймами («М.Л. Чечикъ и С ья», «FREI F., «NARSAN» «М.Б. Немировскій», «МАУТНЕРЪ»). Є навіть така екзотика на цеглі як подвійні відбитки собачих і котячих лап. До речі на кінець XIX століття у м. Єлисаветграді працювало 6 цегельних заводів. Власники виробництва це міщани, купці, архітектори - Булгаков Петръ, Верлопъ Василий Карлович, Бардахъ Моисей, Разумовскій Моисей, Баккъ Мееръ. На початку XX століття в Єлисаветграді було вже 11 заводів, а також 1 в Олександрії (Любарскій Абрамъ). Їхня продукція з клеймами представлена у колекції. Вже за радянський час у м. Кіровограді діяло 3, а на території області - 6 цегельних заводів.

Географія пошуку поступово розширюється. Будівельні й архітектурні елементи були знайдені не тільки на центральних вулицях нашого міста (Гоголя, Перспективна, Пашутінська, Шевченка, Преображенська, а й на теренах Кіровоградської області. Зокрема, це Новогеоргіївськ (нині Світловодськ); смт Нова Прага Олександрійського району, м. Знам'янка, с. Данино-Кам'янка Знам'янського району). Світовий бум інтересу до історії цегельної промисловості, нові запити суспільства та пропозиція колекціонера Юрія Тютюшкіна і визначили актуальність проведення даної виставки на базі ОУНБ імені Д.Чижевського. Головна її ідея - висвітлення окремих сторінок історії виникнення цегли, визначення архітектурного обличчя міста Єлисаветграда – Кіровограда – Кропивницького крізь роки і десятиліття та демонстрація різноманітності цегляної продукції. Усіх, кого цікавить історія рідного міста та її архітектура, запрошуємо переглянути виставку “Кам'яні шати міста. Цегла Єлисаветграда-Єлисавету”.

 

2

 

3

 

4

 

5

 

6

 

7

 

8

 

9

 

10

 

11

 

12

 

13

 

14

 

15

 

верхушка Кропивницкий