Статті

pub063

   У зв'язку з наближенням до кордонів Словаччини Радянської Армії і поразками фашистських військ у Румунії та Угорщині гітлерівський уряд вирішив окупувати Словаччину. Німецькі війська почали зосереджуватися на її кордонах. Випереджаючи німецьку воєнну операцію, партизанські загони почали активні дії по захопленню міст і сіл. Надвечір 30 серпня 1944 року повсталий народ, на бік якого перейшло багато гарнізонів словацької армії, визволив значну частину Словаччини.    В центрі Кіровограда є вулиця, названа на честь Олексія Єгорова. Ім'я його широко відоме не тільки в Україні. Для словаків він став людиною з легенди. В історичних музеях Словаччини є. портрети цієї людини - безстрашного командира Першої Чехословацької партизанської бригади. Впродовж багатьох років він проживав у Кіровограді, працював на керівних посадах.
   У серпні 1944 року Олексій Єгоров разом з групою українських народних месників висадився в горах Словаччини. Його невеличка група за кілька днів виросла в бойовий загін, а потім у двотисячну партизанську бригаду, яка відіграла головну роль у Словацькому національному повстанні. Партизанами бригади пущено під укіс 20 ешелонів противника, підірвано більше 20 мостів. 2 травня 1945 року Єгорову присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
   У 1964 році Чехословаччина відзначала 20-річчя Словацького національного повстання. Тоді сюди з'їхалося багато гостей. Колишніх партизанів вітали, вручали нагороди. Серед цих нагород була одна незвичайна. Усім колишнім партизанам бригади вручали "Зірку Єгорова". І першим її одержав колишній командир Першої Чехословацької партизанської бригади.
   Єгоров нагороджений двома орденами Леніна, двома - Червоного Прапора, орденами Трудового Червоного Прапора, Яна Жижки, двома - Військового Хреста, орденом "За хоробрість". Ці нагороди, а також документи і фотокартки військового часу ви можете побачити в обласному краєзнавчому музеї, де Єгорову присвячена частина виставки під назвою "Вони наближали Перемогу".
   Кожного разу, коли Олексій Семенович приїздив у Словаччину, його зустрічали з хлібом-сіллю, а дорогу вкривали живими квітами. Він - почесний громадянин Банської-Бистриці, Ружомберока, Партизанської Люпчі, Буковця. Є гірський перевал Єгорова на Дюмб'єрі. В нашому місті йому встановлені пам'ятник і меморіальна дошка; ПТУ № 2, школа № 9, вулиця носять ім'я Героя.

 

В. ДАЦЬКА,
співробітник обласного краєзнавчого музею

 

"Народне слово", 26.08.2004