Статті

    Геніальна українська актриса Марія Костянтинівна Адасовська народилася в селі Заньки Ніжинського повіту на Чернігівщині третього серпня 1854 року. Свій сценічний псевдонім Заньковецька вона обрала за назвою рідного села. Вона ніколи не поривала зв'язку із ним. З колискових пісень і народних казок няні Суходолихи починається знайомство майбутньої актриси зі скарбницею народної творчості. "Я люблю народні пісні і танці, але за ними я бачила і горе, і сльози. Багато сліз, багато горя... Тільки опинившись на сцені, я повідала людям про ці сльози", - писала М. Заньковецька.    Після закінчення Чернігівського пансіону Заньковецька брала участь у виставах Ніжинського аматорського гуртка, але мріяла виступати на великій сцені. "Я не могла більше боротися зі своїм коханням і, порвавши зі всіма своїми, поступила на сцену", - згадувала актриса. 27 жовтня 1882 року у міському театрі Єлисаветграда розпочався її творчий шлях. Вперше на професійній сцені вона зіграла роль Наталки Полтавки.
40 років свого життя і творчої діяльності актриса віддала театру. З повагою і широким визнанням писали про неї Лев Толстой, Максим Горький, Антон Чехов, Петро Чайковський. Останній подарував їй квіти із запискою: "Безсмертній від смертного".
   Часто Заньковецька бувала на хуторі Надія у Карпенка-Карого разом з М.Садовським та друзями. Після себе вони лишили живі пам'ятники-дуби, які власноруч посадили. Тут же росте і "Маріїн" дуб, посаджений Заньковецькою.
   До 34 свята театрального мистецтва "Вересневі самоцвіти" на хуторі Надія буде відкрито виставку "Світлий геній", присвячену 150-річчю з дня народження М.К.Заньковецької. З 9-го березня тут експонується виставка "Родина Тобілевичів і Т.Г. Шевченко", приурочена до 190-річчя з дня народження, Т.Г.Шевченка. 15 травня відкрито виставку "Син орлиної родини" - до 145-річчя з дня народження П.К. Саксаганського. Ласкаво запрошуємо кіровоградців та гостей Кіровоградщини відвідати заповідник-музей І.К. Карпенка-Карого "Хутір Надія".

 

В.ТОБІЛЕВИЧ

 

 

"Сільське життя", 5.08.2004