Статті

   Наше місто цікаве багатьма фактами з історії педагогіки, адже у ньому працювала значна кількість установ: гімназій, училищ і приватних учителів.


   Поміж приватних учителів були педагоги, що запроваджували нові форми роботи з дітьми. Такою вчителькою була киянка Естер Вольфівна Яновська, у дівоцтві Пістерман. Саме вона звернулась до Одеського навчального округу з пропозицією відкрити у Єлисаветграді дитячий садочок. Пані Яновська ставила за мету розвиток фізичних та розумових здібностей дітей, надання їм можливості вступати до училищ імперії.
   Враховуючи вагомість починання пані Яновської, Одеський округ 19 серпня 1910 року схвалив рішення № 6249 про відкриття дитячого садочка у Єлисаветграді. Розташувався він на Нижній Донській вулиці (зараз вул. Тимирязєва) у Єлисаветграді, а його власниця, дружина інженера, мешкала у будинку 42, кв.5 на Прозорівській вулиці в Києві. У ньому мали діяти група для дітей від чотирьох до шести років та група від шести до семи років. Наповнюваність групи мала бути - не більше 15 дітей. Тривалість занять у молодшій фупі - до 20 хвилин, у старшій - 30 хвилин. Перерва між заняттями у дитячому садочку - 15 хвилин, з 11.30 до 13.30 існувала велика перерва. Для дітей організовували сніданки та прогулянки. Заняття у садочку велися російською мовою. Плата за відвідування становила 80 карбованців на рік.
   Велася підготовча робота з малювання, ліплення, витинання з паперу, побудови геометричних фігур, піщаної скульптури, плетення і склеювання.
   Вихованці мали можливість грати з кубиками, у рухомі ігри та вести спостереження і догляд за рослинами.
Методи і форми роботи Естер Вольфівни сприяли формуванню духовності маленьких громадян тодішньої Росії.

 

 

Михайло ШУЛЬГА,

екскурсовод науково-освітнього відділу обласного краєзнавчого музею

 

"Вечірня газета", 3.10.2003